Наш час — то час бурхливого розвитку нових наукових напрямів, інтенсивної взаємодії різних галузей наукових досліджень. Саме на межі наук зазвичай з'являються нові ідеї, стаючи рушійною силою як самої науки, так і її практичного застосування. Сказане повною мірою відноситься до співпраці представників мовознавства й інформатики, результатом чого фактично став новий міждисциплінарний напрям — лінгвістична технологія. Його значення в останні роки неухильно зростає, що зумовлюється тими масштабами, яких набув інформаційний обмін у сучасному глобалізованому суспільстві та розвитку суспільства знань. Цей розвиток неможливий без нових комп'ютерно-технологічних засобів опрацювання інформації, без створення таких новітніх лінгвістичних інструментів, які спроможні забезпечити справжній прорив у галузі інформаційних технологій.
Про це йшлося у привітанні президента НАН України Бориса Патона, виголошеному від його імені учасникам 7-ї Міжнародної наукової конференції «MegaLing'2011: горизонти прикладної лінгвістики і лінгвістичних технологій».

П'ятиденна конференція, робочими мовами якої традиційно є українська, російська, англійська та кримськотатарська, цього разу зібрала в Києві понад і 00 науковців з України, Росії, Молдови, Польщі, США. До організаторів зібрання — Українського мовно-інформаційного фонду НАН України та Українського комітету славістів — приєдналася Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського НАН України. Її директор, академік НАН України Олексій Онищенко зазначив: «З інформаційних висот бібліотеки ми бачимо, що ця галузь науки дуже важлива й перспективна. Це обумовлює тісну творчу взаємодію мовознавців та представників інформаційних наук, зокрема й бібліотечної галузі, яка переживає справжній бум у зв'язку з кардинальною модернізацією своїх технологій». З його слів, сучасна комунікаційна революція, розвиток інформаційного суспільства та суспільства знань усе настійніше вимагає нових прикладних розробок у галузі мови, нових комп'ютерних технологічних засобів в обробці інформації, представленій в її природній мовній формі.

Програмою конференції було охоплено цілий ряд актуальних напрямів прикладної лінгвістики, лінгвістичної технології та суміжних напрямів. Після пленарного засідання фахівці працювали у п'яти секціях: «Мова, мислення, комунікація», «Інтелектуальні системи опрацювання мови», «Концептографічні та лексикографічні системи», «Лінгвістична експертиза та юридична лінгвістика», «Корпусна лінгвістика і цифрові бібліотеки».
— Раніше мовознавство і лінгвістика були суто гуманітарними дисциплінами. Із настанням інформаційної епохи природна мова перетворилася на технологічний інструмент, — розповідає директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, член-кореспондент НАН України Володимир Широков. — При входженні в Інтернет ми спілкуємося природною мовою, але вся колосальна мережа її розуміє. Яким чином? От за цим стоїть прикладна лінгвістика, лінгвістичні технології, моделі мови тощо. Тому завдання нашої конференції — просунути далі розв'язання нагальних проблем: щоб ці системи стали більш інтелектуальними, а комп'ютери краще розуміли природну мову, подібно до того, як її розуміє людина.

Хоч зібрання і проводилося під егідою Українського комітету славістів, але насправді, наголошують організатори, кордонів тут немає. Скажімо, Український мовно-інформаційний фонд охоплює не лише українську й російську мови, а й польську (що вже казати про слов'янські!), німецьку, іспанську, турецьку, грузинську. «Це правильно, — зауважує В. Широков, — адже національна лінгвістична система мусить виходити на дуже широке коло мов. Це наше вікно у світ. Ми тісно співпрацюємо з Інститутом російської мови ім. В. В. Виноградова РАН, Інститутом славістики Польської АН, Болгарським інститутом математики й інформатики, створюємо спільні словники з польськими та македонськими науковцями. Разом із грузинськими фахівцями в Тбілісі заснували Грузинський мовно-інформаційний фонд, намагаючись у наших складних умовах ці контакти розвивати.

Сьогодні MegaLing уже надійно посів місце основного наукового форуму України у сфері прикладної лінгвістики. Голова оргкомітету конференції, академік Олексій Онищенко сподівається, що він займе достойне місце на наступному, 15-му Міжнародному з'їзді славістів. Значення напряму, представленого на конференції, настільки вагоме, каже він, що вже прийнято рішення про переформатування ВАКівської спеціальності «структурна прикладна і математична лінгвістика». Відповідно до нього наукові ступені будуть присуджуватися не тільки в галузі філологічних, а й фізико-математичних і технічних наук, тобто в інформаційній галузі. Як відзначив голова програмного комітету конференції, академік НАН України Олександр Палагін, це є прямим свідченням тієї міждисциплінарності, яка зараз виступає рушійною силою прикладної лінгвістики і лінгвістичних технологій. До речі, на базі Національної бібліотеки ім. В. І. Вернадського за цією спеціальністю вже сформовано вчену раду із захистів докторських і кандидатських дисертацій з філологічних і технічних наук.