Українська мова — східнослов`янська мова, входить до однієї підгрупи з російською та білоруською. Письмом українська схожа на ці дві мови, але має декілька особливостей. Історично білоруська та українська мови походять з давньоруської або давньоукраїнської мови.

Історія походження та становлення української мови до сьогодення є об`єктом гострих суперечок, як суто мовознавчого, так і політичного характеру. Розвиткові знань про ранню історію української мови заважав брак державної незалежності України. Більшість відомостей про мову розглядали крізь призму чужоземних, передусім російських, концепцій. Існування окремої української мови не було загально визнаним до початку XX століття, коли українська мова розглядалась як «малороський діалект» російської мови. Окремі росіяни дотримуються подібних поглядів на українську мову до сих пір.

Радянську історіографію було побудовано на ідеології трьох братерських народів — російського, українського та білоруського. Радянські науковці були схильні визнавати різницю між українською та російською лише в пізніший період, від XIV століття та пов`язували становлення української та білоруської мови із впливом польської. Натомість українські науковці відзначають різницю між мовами Галичини-Волині та Новгорода-Суздаля до 1100 р. З цим погоджуються деякі європейські та американські мовознавці. Роз`єднання ж білоруської та української мови відносять до періоду входження Руси українських та білоруських земель до Польсько-Литовського князівства.