З першого червня 2006 року українська мова стане офіційною у Сербії та Чорногорії. Таке рішення власті у Белграді прийняли підписавши європейську Хартію про захист регіональних мов та мов національних меншин.
Згідно з умовами хартії, десять місцевих мов у Сербії та Чорногорії отримають гарантії збереження.
Українська мова вперше за кордоном отримає статус офіційної. До того у Сербії майже ціле століття балканські русини-українці користувалися русинською говіркою української мови.
Українська мова вперше за кордоном отримає статус офіційної. Кілька національних меншин Сербії, чиї мови отримали статус офіційних, матимуть право на використання рідної мови у особистих документах, себто паспортах. У місцевому самоврядуванні, місцевих радах та у судових процесах українці також зможуть використовувати рідну мову.
Схваливши європейську Хартію про захист регіональних мов та мов національних меншин, Сербія зобов”язалася забезпечити десяти меншинам, серед яких і українська, право на освіту та ЗМІ.
Голова Національної ради українців Сербії та Чорногорії Василь Небесний вважає, що українська діаспора у Сербії може використати європейську Хартію про регіональні мови для відновлення вжитку української мови, якою навіть сам пан Небесний дуже погано володіє й тому для Бі-Бі-Сі він говорив сербською:
„Для українців у Сербії важливо отримати Кафедру української мови у Новому Саді, щоб діаспора в майбутньому отримала вчителів та викладачів української мови”, - сказав голова української Нацради.
Секретар Національної ради українців Сербії та Чорногорії - Мирослав Хочак вважає, що українська мова у Сербії стала офіційною завдяки активності української громади, яка після схвалення Сербією нового закону про національні меншини, п”ять років тому, створила окрему українську Національну раду.
До того українці в Сербії організовували громадське життя разом з русинами.
Сербія є єдиною країною у світі, яка визнала офіційними мовами українську та русинську говірку. У північній сербській провінції Воєводині вже майже дев”яносто років офіційно використовується русинська говірка, себто мова воєводинських русинів.
Парадоксальні явища, які часом трапляються у процесі євроінтеграції, позначилися й на українській діаспорі у Сербії. Лише у Сербії українці чи русини-українці мають дві офіційні мови - українську та русинську, хоча в українському мовознавстві русинська не вважається окремою мовою. Одні кажуть, що застосування європейської Хартії у Сербії сприяло розколу серед української діаспори на русинів та українців.
Інші, знову ж таки, вважають, що в умовах, де русини та українці розвиваються як окремі нац-меншини, існує більше шансів для відродження літературної української мови. За словами звичайних людей, головна вигода від розколу, для обох українських громад є відкриття нових робочих місць".


Український мовно-інформаційний фонд (разом з Інститутом мовознавства ім. О.О.Потебні) є співзасновником науково-теоретичного журналу "Мовознавство". Фонд є базовою організацією Наукової ради при Президії НАН України з проблем "Інформація. Мова. Інтелект".