ПРОДУКЦІЯ

Вийшов сьомий том Словника української  мови

Вийшов сьомий том Словника української  мови

Словник української мови в 20 томах охоплює загальновживану лексику сучасної української літературної мови, поширені терміни, діалектизми, усталені словосполучення. Джерела, використані в словнику, відображають лексику текстів художньої літератури, починаючи з кінця XVIII століття до наших днів, Біблії, народної творчості, публіцистики, науково-популярних і наукових праць, мови засобів масової інформації та ін.

Сьомий том Словника (КВАРТА́Л - КЯ́ХТИНСЬКИЙ) містить 8261 словникових статей.


Представлено унікальний шестимовний металургійний словник

Словник металургійних термінів (українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький

18 травня 2017 року в Київському будинку вчених НАН України відбулися презентація двотомного видання «Українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький словник металургійних термінів» і науковий семінар «Міжнародний «Українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький словник металургійних термінів» – співпраця без кордонів»

Словник металургійних термінів: У 2 т.: Українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький / Гол. наук. ред. Б.Є. Патон ; гол. ред. Г.В. Кашакашвілі ; НАН України, РАН, НАН Грузії, РАПН, Грузинський технічний ун-т. – 1 електрон. опт. диск
(DVD-ROM) – К. : Фенікс, 2014 −

......................................

Розроблено (спільно з Інститутом електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України) й видано на лазерних дисках накладом 1000 примірників перший електронний тлумачний «Українсько-російсько-англійський термінологічний словник-довідник «Зварювання» із розширеними семантичними та ілюстративними функціями.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

НАШІ ПОДІЇ

Практика студентів Київського інституту бізнесу та технологій

У травні 2017 року на базі Українського мовно-інформаційного фонду НАН України проходила практика студентів Київського інституту бізнесу та технологій під керівництвом кандидата технічних наук Максима Надутенка та кандидата економічних наук Олександра Ставицького. Студенти застосували здобуті знання на практиці та отримали неоціненний досвід для подальшої роботи.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

Академік НАН України В.А. Широков на телевізійному каналі «Рада»

Широков на телеканале Рада

10 березня 2017 р. на телевізійному каналу «Рада»
відбулося інтерв’ю на тему: «Технологічний статус мови в інформаційному суспільстві та завдання української держави щодо створення
Національної системи лінгвістичних ресурсів України»
з академіком НАН України, директором Українського мовно-інформаційного фонду НАН України Володимиром Анатолійовичем Широковим

Йшлося про проблему створення Національної системи лінгвістичних ресурсів та Національної лінгвістичної інфраструктури.

Зокрема, академік НАН України В. А. Широков зазначив:

«Основним трендом сучасного етапу еволюції світу є перехід до інформаційного мережецентричного суспільства, яке характеризується вибуховим продукуванням інформації. За даними відомої фірми IDC (International Data Corporation), ще в 2011 році загальний світовий обсяг створених і реплікованих людством даних склав більше 1,8 зеттабайт (18 трильйонів Гб). За прогнозами цієї ж фірми, обсяг даних буде як мінімум подвоюватися кожні два роки аж до 2020 року. Опрацювати традиційними методами такі колосальні обсяги інформації неможливо. Необхідні нові методи, які базуються на досягненнях у галузі штучного інтелекту.

Оскільки переважний обсяг інформації в Мережі функціонує у природномовній формі, мова перетворилася на основний технологічний інструмент, що забезпечує взаємодію Людини з Мережею та Людини з Людиною через Мережу. Кожна держава, яка прагне зберегтися і розвинутися за сучасних умов жорсткої мережево-інформаційної конкуренції, повинна подбати про те, щоб її мова була достойно представлена в Мережі. З цього випливає необхідність для України створення та розвитку власної високотехнологічної Національної системи лінгвістичних ресурсів.

У Національній академії наук України силами Українського мовно-інформаційного фонду, Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова, Інституту телекомунікацій та глобального інформаційного простору НАН України, Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського й ряду інших установ розроблено концепцію створення Національної системи лінгвістичних ресурсів та Національної лінгвістичної інфраструктури. Її складниками повинні стати:

  • Національна словникова база України: електронні та традиційні словники;
  • Віртуальні лексикографічні лабораторії (зокрема, Віртуальна лексикографічна лабораторія «Словник української мови»);
  • Український національний лінгвістичний корпус та корпусні технології опрацювання мови;
  • Електронні системи опрацювання текстів. Системи машинного перекладу та міжмовної адаптації, анотування, реферування, інтелектуального пошуку;
  • Інтелектуальні концептографічні та онтографічні системи;
  • Система Національної термінології та термінографії;
  • Система логіко-лінгвістичної експертизи нормативно-правових актів.
  • Державний тезаурус України;
  • Інтелектуальні інтерфейси «людина-комп’ютер»;
  • Віртуальне середовище професійної взаємодії у лінгвістиці «Всеукраїнський лінгвістичний діалог».

Створення такої системи є найважливішим чинником інформаційної безпеки України і вимагає цільових рішень на рівні державного керівництва.»

ЛІНГВІСТИЧНИ ПОДІЇ

Термінологія і термінографія в Україні 2017


“ТЕРМІНОЛОГІЯ І ТЕРМІНОГРАФІЯ В УКРАЇНІ”

4–5 жовтня 2017 року в м. Хмельницькому в приміщенні Хмельницького національного університету відбувся розширений пленум Наукової ради “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” на тему “Термінологія і термінографія в Україні”.

Детальніше >>>


 

Термінологія і термінографія в Україні

21 вересня 2017 року на Львівській площі відбувся громадський щорічний захід Свято українського словника. Організатори: Український мовно-інформаційний фонд Національної академії наук України, Загальноукраїнський центр словникарства, Словникова комісія Міністерства освіти і науки України, Національний центр «Мала академія наук», ТОВ «Знання» України та книгарня «Словники України».

#Словники_України #UA_Dictionaries !


12 вересня 2017 року о 15.00 відбулося урочисте відкриття першого та єдиного в Україні Загальноукраїнського центру словникарства

На відкритті було представлено напрямки діяльності центру та основну продукцію Українського мовно-інформаційного фонду НАН України. Запрошуємо науковців, викладачів, студентів, вчителів, учнів шкіл для висловлення пропозицій та встановлення співпраці з Загальноукраїнським центром словникарства.

Детальніше >>>

УВАГА! ПЕРЕДПЛАТА НА ДОДРУКУВАННЯ ВИДАНЬ

Шановні відвідувачі сайту Українського мовно-інформаційного фонду НАН України!

У зв’язку із великою кількістю звернень до Українського мовно-інформаційного фонду НАН України щодо придбання його словникової продукції повідомляємо, що Фонд започатковує передплату на додрукування наступних видань:

інформація за телефоном 044 525-86-75

організаційна структура

Директор - академік НАН України Широков Володимир Анатолійович

Заступник директора - кандидат філологічних наук, профeсор  Чумак Володимир Васильович

Вчений секретар - кандидат філологічних наук Заїка Наталія Михайлівна

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

СТАТТІ

Іспанські дзеркала української мовної та позамовної дійсності

М. О. Вакуленко

Є чимало подібного в Україні та Іспанії. Іспанці охоче відзначають, що наші країни порівнянні за територією, за населенням, навіть за корупційними схемами, які в недавньому минулому використовували чиновники для обкрадання населення обох країн.

Іспанія дуже неоднорідна за етнічним складом населення і його соціальним станом, і ця неоднорідність поширюється і на мови. У країні функціонують 5 мов: іспанська (кастельянська), галісійська, баскська, або евскера (euskera), каталанська, валенсійська. І шанобливе ставлення іспанців до кожної з цих мов помітне неозброєним оком

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

НАУКОВЕ ЖИТТЯ

Інтерв'ю президента Національної академії наук України академіка НАН України Бориса Євгеновича Патона

Джерело: газета "Голос України", №11 (6265), 22 січня 2016 року


Останнім часом багато говорять про неефективність
української науки. Скептикам порадимо порівняти
отримані результати з обсягами фінансування дослідницьких
установ. За цим показником наша наука —
одна з найефективніших у світі.

Детальніше >>>