ПРОДУКЦІЯ

Представлено унікальний шестимовний металургійний словник

Словник металургійних термінів (українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький

18 травня 2017 року в Київському будинку вчених НАН України відбулися презентація двотомного видання «Українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький словник металургійних термінів» і науковий семінар «Міжнародний «Українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький словник металургійних термінів» – співпраця без кордонів»

Словник металургійних термінів: У 2 т.: Українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький / Гол. наук. ред. Б.Є. Патон ; гол. ред. Г.В. Кашакашвілі ; НАН України, РАН, НАН Грузії, РАПН, Грузинський технічний ун-т. – 1 електрон. опт. диск
(DVD-ROM) – К. : Фенікс, 2014 −

......................................

Розроблено (спільно з Інститутом електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України) й видано на лазерних дисках накладом 1000 примірників перший електронний тлумачний «Українсько-російсько-англійський термінологічний словник-довідник «Зварювання» із розширеними семантичними та ілюстративними функціями.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

НАШІ ПОДІЇ

Практика студентів Київського інституту бізнесу та технологій

У травні 2017 року на базі Українського мовно-інформаційного фонду НАН України проходила практика студентів Київського інституту бізнесу та технологій під керівництвом кандидата технічних наук Максима Надутенка та кандидата економічних наук Олександра Ставицького. Студенти застосували здобуті знання на практиці та отримали неоціненний досвід для подальшої роботи.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

РЕЗОЛЮЦІЯ

розширеного пленуму Наукової ради з проблем “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” НАН України

ТЕРМІНОЛОГІЯ І ТЕРМІНОГРАФІЯ В УКРАЇНІ”

4–5 жовтня 2017 року в м. Хмельницькому в приміщенні Хмельницького національного університету відбувся розширений пленум Наукової ради “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” на тему “Термінологія і термінографія в Україні”.

На Пленумі обговорено питання лінгвістики мережевого світу, специфіку фахових мов і їх термінологічного забезпечення, парадигмальний простір сучасної лінгвістичної термінології, основні проблеми сучасної української термінографії, термінологічний аспект структурування українського ономастикону, концептологічний тезаурус в лінгвістичній дискурсивній парадигмі, сучасний стан і перспективи українського термінознавства, проблеми термінографічного опрацювання історичного паспорта лінгвістичного терміна, полісемію в українській та польській термінографії, нові підходи до розгляду терміна у когнітивно-дискурсному вимірі, інтеграцію терміноодиниць філології й гуманітаристики у лінгвопоетиці, стилістичну транспозицію термінологічної лексики в сучасній українській мові, українську термінологію в контексті глобалізаційних процесів, специфіку термінологічних досліджень у південнослов’янських країнах, завдання із укладання термінологічних словників для вищих навчальних закладів України.

Пленум Наукової ради з проблем “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності”НАН України констатує:

1. Сучасна світова практика мовно-інформаційної діяльності демонструє дедалі впевненіше набуття природною мовою технологічного статусу. На перший план виходять наукові дослідження та практичні розробки в галузі лінгвістичної технології, термінології та термінографії. Зазначена проблематика починає справляти відчутний вплив на стан національної та інформаційної безпеки держави.  

2. Вказані проблеми вимагають відповідної реакції з боку української наукової мовознавчої спільноти. У цьому зв’язку Пленум відзначає, що представлені у доповідях результати наукових досліджень українських учених у галузі термінології та термінографії у цілому засвідчують високий рівень і значний потенціал вітчизняної прикладної лінгвістики, а відповідні напрямки досліджень є перспективними, важливими з огляду на завдання сучасного державотворення. Проте, вони, безперечно, потребують подальшого розвитку і підвищеної уваги з боку державного керівництва України.

Пленум Наукової ради з проблем “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності”НАН України у х в а л ю є:

1. Вважати найважливішим завданням вітчизняної мовознавчої науки розвиток системи “Всеукраїнського лінгвістичного діалогу”, як розподіленої мережевої системи сучасних інструментів лінгвістичного дослідження та лінгвістичних ресурсів. Вона покликана  піднести на якісно новий рівень українське мовознавство, підвищити його практичну результативність та ефективно інтегрувати до загальноєвропейського і світового лінгвістичного простору.

2. З метою координації зусиль науковців та освітян і досягнення відчутних наукових та практичних результатів у галузях теоретичної, прикладної лінгвістики та лінгвістичної технології запропонувати МОН України та Президії НАН України:

2.1. Створити спільну (МОН України та НАН України) Міжвідомчу наукову раду “Всеукраїнський лінгвістичний діалог” (пропозиції щодо структури та складу Ради додаються).

2.2. Пришвидшити процес підготовки та затвердження програми створення Національної термінологічної системи України як складової частини системи “Всеукраїнського лінгвістичного діалогу”.

2.3. Ініціювати в межах системи “Всеукраїнського лінгвістичного діалогу” формування Експериментального дослідницького корпусу лінгвістичних текстів з опрацюванням технологій його структурування як основи створення сучасної мережевої лексикографічної системи в  галузі лінгвістики (виконавці: Український мовно-інформаційний фонд НАН України, Донецький національний університет імені Василя Стуса).

2.4. Звернути увагу на важливість для державного будівництва, освітнього та наукового процесів в Україні створення і видання нового академічного тлумачного «Словника української мови» у 20 томах (у паперовій та електронній формах). Вжити заходів щодо належного забезпечення цього проекту кадровими та фінансовими ресурсами. Забезпечити включення Віртуальної лексикографічної лабораторії «Словник української мови» та Українського національного лінгвістичного корпусу до системи “Всеукраїнського лінгвістичного діалогу” та надання доступу до цих ресурсів фахівцям-мовознавцям України.

2.5. З метою підготовки кадрів найвищої кваліфікації у згаданих галузях:

2.5.1. Відкрити при Українському мовно-інформаційному фонді НАН України докторантуру та аспірантуру зі спеціальності 10.02.21 «Структурна, прикладна та математична лінгвістика».

2.5.2. Підтримати пропозицію Наукової ради НАН України з проблем «Інформація. Мова.  Інтелект» (голова – академік НАН України О. В. Палагін)  і створити при Інституті кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України спеціалізовану раду із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора і кандидата наук (філологічних, фізико-математичних та технічних) зі спеціальності 10.02.21 «Структурна, прикладна та математична лінгвістика».

3. Просити Президію НАН України та МОН України забезпечити видання до 100-річчя Академії та ХVМіжнародного з’їзду славістів (Бєлград, 2018) низки славістичних словників (список додається).

4. Опублікувати виголошені на Пленумі наукові доповіді в журналі «Мовознавство» та на сайті Українського лінгвістичного порталу (за бажанням).

 

Учасники Пленуму висловлюють щиру подяку ректору Хмельницького національного університету, члену-кореспонденту АПН України,  професору Миколі Єгоровичу Скибі, першому проректору, члену-кореспонденту НАН України, професору  Михайлу Петровичу Войнаренку, завідувачу кафедри української філології, доктору філологічних наук, професору Михайлу Миколайовичу Торчинському, декану гуманітарно-педагогічного факультету Людмилі Леонідівні Станіславовій, співробітникам мовознавчих кафедр університету за гостинність і високу організацію роботи Пленуму.

 

Голова Наукової ради з проблем
“Закономірності розвитку мов
і практика мовної діяльності”НАН України
доктор філологічних наук, професор                             В. М. БРИЦИН

 

Учений секретар Ради
кандидат філологічних наук, професор                                   В. В. ЧУМАК

ДодатокРозмір
resolution_2017.doc40.5 KB

ЛІНГВІСТИЧНИ ПОДІЇ

Термінологія і термінографія в Україні 2017


“ТЕРМІНОЛОГІЯ І ТЕРМІНОГРАФІЯ В УКРАЇНІ”

4–5 жовтня 2017 року в м. Хмельницькому в приміщенні Хмельницького національного університету відбувся розширений пленум Наукової ради “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” на тему “Термінологія і термінографія в Україні”.

Детальніше >>>


 

Термінологія і термінографія в Україні

21 вересня 2017 року на Львівській площі відбувся громадський щорічний захід Свято українського словника. Організатори: Український мовно-інформаційний фонд Національної академії наук України, Загальноукраїнський центр словникарства, Словникова комісія Міністерства освіти і науки України, Національний центр «Мала академія наук», ТОВ «Знання» України та книгарня «Словники України».

#Словники_України #UA_Dictionaries !


12 вересня 2017 року о 15.00 відбулося урочисте відкриття першого та єдиного в Україні Загальноукраїнського центру словникарства

На відкритті було представлено напрямки діяльності центру та основну продукцію Українського мовно-інформаційного фонду НАН України. Запрошуємо науковців, викладачів, студентів, вчителів, учнів шкіл для висловлення пропозицій та встановлення співпраці з Загальноукраїнським центром словникарства.

Детальніше >>>

УВАГА! ПЕРЕДПЛАТА НА ДОДРУКУВАННЯ ВИДАНЬ

Шановні відвідувачі сайту Українського мовно-інформаційного фонду НАН України!

У зв’язку із великою кількістю звернень до Українського мовно-інформаційного фонду НАН України щодо придбання його словникової продукції повідомляємо, що Фонд започатковує передплату на додрукування наступних видань:

інформація за телефоном 044 525-86-75

організаційна структура

Директор - академік НАН України Широков Володимир Анатолійович

Заступник директора - кандидат філологічних наук, профeсор  Чумак Володимир Васильович

Вчений секретар - кандидат філологічних наук Заїка Наталія Михайлівна

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

СТАТТІ

Іспанські дзеркала української мовної та позамовної дійсності

М. О. Вакуленко

Є чимало подібного в Україні та Іспанії. Іспанці охоче відзначають, що наші країни порівнянні за територією, за населенням, навіть за корупційними схемами, які в недавньому минулому використовували чиновники для обкрадання населення обох країн.

Іспанія дуже неоднорідна за етнічним складом населення і його соціальним станом, і ця неоднорідність поширюється і на мови. У країні функціонують 5 мов: іспанська (кастельянська), галісійська, баскська, або евскера (euskera), каталанська, валенсійська. І шанобливе ставлення іспанців до кожної з цих мов помітне неозброєним оком

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

НАУКОВЕ ЖИТТЯ

Інтерв'ю президента Національної академії наук України академіка НАН України Бориса Євгеновича Патона

Джерело: газета "Голос України", №11 (6265), 22 січня 2016 року


Останнім часом багато говорять про неефективність
української науки. Скептикам порадимо порівняти
отримані результати з обсягами фінансування дослідницьких
установ. За цим показником наша наука —
одна з найефективніших у світі.

Детальніше >>>