|
2009
|
Січень :: Лютий :: Березень :: Квітень :: Травень :: Червень :: Липень :: Серпень :: Вересень :: Жовтень :: Листопад :: Грудень
|
В.А. Широков
Шановний читачу!
Нещодавно довелося нам прочитати дуже науково-публіцистичну статтю у збірнику «Українська наукова термінологія», випущеному видавництвом «Наукова думка». Стаття називається «Шануймо мову наукову!», її автори –Володимир Козирський (як було позначено – доктор філологічних наук) та Василь Шендеровський (доктор фізико-математичних наук). Обоє професори. На диво, стаття викликала у нас зовсім не наукові, а такі … поетичні відчуття та рефлексії. Не стримавши себе, перебуваючи під глибоким враженням від прочитаного, ми склали поему, яку пропонуємо на ваш великодушний суд. Отже:
НЕГАРАЗДЍ ПИТОМЕННОЇ ОДНОСТИ (Поема)
Високовченим і глибокомудрим
панам Володимирові Козирському
та Василеві Шендеровському
–
невтомно-незламним
термінаторам на ниві українського
назовництва
присвячує сі діткливі,
сповнені
священнодайного жаху
рядки автор…
Я десь був читав щось. І бачу: маю ставати на прю. Бо одности не є. А є кольоніяльні зайди. Про се не можу згадувати без брому. Бо зараз, попри всю значущість маємо проминущість. Але ж конче! Надто се стосується народів, що користають зі хвонетичних абецадл. Кожний патріота мусить поплатити свій Моральний! борг тій діткливій ділянці назовництва, що є доконечною засадою та вислідом дії.
Хибне сприйняття дійсности через «звиклість» до «общепонятного» має вислідом охоту охвіціозів домогтися правового закріпачення другорядности і меншовартости утриваленням чужинецького правопису й спотвореної лексики зі чужинським керованням і зі чужинницькою хвонольоґією. А Держава була б мала внормувати мовні аспекти суспільного засягу. Але ж! се має бути на Правдивім народнім ґрунті, а не на вигаданих манкуртами покручах.
Се ж просто анекдота, коли і питоменну синтаксу, і питоменного семантика ув рамцях назовництва зґвалтовано через вертикалю та горизонталю! Калічено голосівки зі шелестівками. Проґноза невтішна! Але ж чи маємо йти сим шляхом? Жадних підстав. Де ж є резерва для долання вербоциду? Де джерело первнів та прутнів? – У зберіганні власної дійсности, подаючи совєторосіємовні словотвори та абревіятури ув первіснім писемнім зображінні при належно-науковім пояснінні сего мовного «нов-гав». Чималу ролю мусіла би відіграти і Свята Українська Церква на чолі зі патріярхою Філяретом.
Безсторонній перегляд назовництва змушує до понови питоменного термінаторства. Хоча гріха тут єсть не тільки нашого. Та иніциятива має доконче йти згори. Потрібний сукуп заходів. Одність!, суцільність! й! всеохопність! мови є передумови й засадничі чинники її природнього иснування, розвою й Усебічного утверджіння. Лише Засаднича й Штивна позиція провідної верстви складе ґрунт відживлення й розвою!
Геллов, бойз!
Література
В.Козирський, В.Шендеровський. Шануймо мову наукову! У зб. Українська наукова термінологія, –К.:, Наукова думка, 2008, № 1, сс. 21-40.
відкрити приєднаний документ (формат RTF або Microsoft Word)
|
версія для друку
