ПОДІЇ

КОРИСТУЙТЕСЬ ДОСТОВІРНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ!

ШАНОВНІ КОРИСТУВАЧІ!

Вебсайти на кшталт goroh.pp.ua, sum.in.ua, slovnyk.me використовують електронні версії "Словника української мови" та "Словника української мови в 20 томах" неправомірно, не вказуючи авторів!

Зазначені джерела не є офіційними академічними виданнями, а, відповідно, можуть містити певні неточності.

"Словник української мови в 20 томах" укладається науковцями Українського мовно-інформаційного фонду НАН України та Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України відповідно до Державної програми розвитку Національної словникової бази України. На сьогодні видано друком 1-10 том (діапазон А - ОБМІЛЬ).

Електронні версії перших десяти томів тлумачного академічного "Словника української мови в 20 томах" доступні на сайтах:

sum20ua.com, services.ulif.org.ua/expl

Електронна версія усіх одинадцяти томів тлумачного академічного "Словника української мови" доступна на сайті Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України:

www.inmo.org.ua/sum.html

Звертаємо Вашу увагу, що за достовірність електронних версій Словників на усіх інших сайтах автори відповідальності не несуть.

БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ ТА КОРИСТУЙТЕСЯ ДОСТОВІРНИМИ АКАДЕМІЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ!

Круглий стіл «Бізнес – Університети»

круглий стіл Бізнес – Університети

До наукових партнерів Загальноукраїнського центру словникарства УМІФ НАН України (керівник Маргарита Надутенко) долучився Київський інститут бізнесу та технологій – підписано договір про науково-освітню співпрацю. У рамках співпраці 31 жовтня 2019 року в Київському інституті бізнесу та технологій відбувся круглий стіл «Бізнес – Університети», під час якого було презентовано актуальні тренди бізнес-освіти.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

Орфографія. Новий український правопис

Загальноукраїнський центр словникарства Українського мовно-інформаційного фонду НАН України (в особі керівника – кандидата філологічних наук, наукового співробітника відділу лінгвістики, наукового співробітника Малої академії наук України, Надутенко Маргарити Володимирівни) та Київський інститут бізнесу та технологій (в особі завідувача кафедри комп’ютерних технологій Київського інституту бізнесу та технологій, кандидата економічних наук, доцента, Ставицького Олександра Вікторовича) запустили спільний пілотний проєкт «Тестування. «Орфографія. Новий український правопис».

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

У КНУ імені Тараса Шевченка провели презентацію «Німецько-української юридичної бази даних». Захід було організовано 02 листопада 2018 року, співорганізаторами події виступили Науковий центр німецького права КНУ імені Тараса Шевченка, Громадська організація «Українсько-німецький правознавчий діалог» і німецькі організації-партнери Університету. Розробка програмного продукту стала можливою завдяки проведенню Українсько-німецького року мов 2017/2018.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

Суми 2018. СумДПУ

Всеукраїнська науково-практична конференція «Інновації в освіті та педагогічна майстерність учителя-словесника»

25 жовтня 2018 року Український мовно-інформаційний фонд в особі Максима Надутенка та Маргарити Надутенко взяв активну участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інновації в освіті та педагогічна майстерність учителя-словесника». Науково-практичний формат конференції дозволив презентувати наукові надбання Українського мовно-інформаційного фонду для застосування у практичній роботі вчителя-словесника в умовах нової української школи.

Висловлюємо щиру подяку організаторам та учасникам конференції! Ми отримали величезне задоволення від спілкування з колегами з різних регіонів України.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

Співпраця Загально-
українського центру словникарства та кафедри української мови Сумського державного педагогічного університету

12-13 вересня з нагоди Свята словника працівники Навчально-методичного кабінету української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені       А. С. Макаренка під керівництвом проф. Олени Семеног спільно із Загальноукраїнським центром словникарства Українського мовно-інформаційного фонду НАН України підготували книжкову виставку, на якій представлено різнопланові словники: Великий тлумачний словник української мови, Фразеологічний словник української мови, Етимологічний словник української мови, Орфоепічний словник української мови, Словник лінгвістичних термінів та багато ін.

Детальніше >>>

ПРОДУКЦІЯ

Українсько-російсько-англійський словник для фізиків

Українсько-російсько-англійський словник для фізиків UKRAINIAN- RUSSIAN- ENGLISH DICTIONARY FOR PHYSICISTS

Запропонований словник поряд із термінами та термінологічними словосполученнями з різних галузей фізики та споріднених дисциплін містить загальнонаукову лексику та дискурсивні конструкції, широко вживані в наукових текстах.
Словник призначено для наукових співробітників, перекладачів науково-технічної літератури, а також студентів, аспірантів та викладачів фізичних та інших природничих і технічних факультетів університетів.

Детальніше >>>

ВИЙШОВ ДЕВ'ЯТИЙ ТОМ СЛОВНИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

9 том Словника (МІЩАНИН - НАСТУ́КУВАТИ)

Словник української мови в 20 томах охоплює загальновживану лексику сучасної української літературної мови, поширені терміни, діалектизми, усталені словосполучення. Джерела, використані в словнику, відображають лексику текстів художньої літератури, починаючи з кінця XVIII століття до наших днів, Біблії, народної творчості, публіцистики, науково-популярних і наукових праць, мови засобів масової інформації та ін.

Словник розрахований на широке коло користувачів, усіх, кого цікавить українська мова.

Детальніше >>

Представлено унікальний шестимовний металургійний словник

Словник металургійних термінів (українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький

18 травня 2017 року в Київському будинку вчених НАН України відбулися презентація двотомного видання «Українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький словник металургійних термінів» і науковий семінар «Міжнародний «Українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький словник металургійних термінів» – співпраця без кордонів»

Словник металургійних термінів: У 2 т.: Українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький / Гол. наук. ред. Б.Є. Патон ; гол. ред. Г.В. Кашакашвілі ; НАН України, РАН, НАН Грузії, РАПН, Грузинський технічний ун-т. – 1 електрон. опт. диск
(DVD-ROM) – К. : Фенікс, 2014 −

......................................

Розроблено (спільно з Інститутом електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України) й видано на лазерних дисках накладом 1000 примірників перший електронний тлумачний «Українсько-російсько-англійський термінологічний словник-довідник «Зварювання» із розширеними семантичними та ілюстративними функціями.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

НАШІ ПОДІЇ

Практика студентів Київського інституту бізнесу та технологій

У травні 2017 року на базі Українського мовно-інформаційного фонду НАН України проходила практика студентів Київського інституту бізнесу та технологій під керівництвом кандидата технічних наук Максима Надутенка та кандидата економічних наук Олександра Ставицького. Студенти застосували здобуті знання на практиці та отримали неоціненний досвід для подальшої роботи.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

ДОКУМЕНТИ

Концепція державної цільової національно-культурної науково-технічної програми розвитку національної словникової бази України на 2008 - 2015 роки 

Головна

ПРО НАС

Український мовно-інформаційний фонд Національної академії наук України

Біографія академіка НАН України В. А. Широкова
Основні праці академіка НАН України В. А. Широкова

Український мовно-інформаційний фонд - установа зі статусом науково-дослідного інституту Національної академії наук України.

Утворений у 1991 році шляхом реорганізації підрозділів Інституту мовознавства ім.О.О. Потебні АН УРСР та Відділення наукової інформації Інституту математики АН УРСР. Директор - академік НАН України В. А. Широков.

Основні напрямки діяльності Українського мовно-інформаційного фонду:

  • дослідження системної будови природної мови;
  • створення та ведення фундаментального архіву української та інших мов народів світу;
  • розробка і створення інформаційно-лінгвістичних систем (традиційних і комп`ютерних словників, підручників, навчальних, експертних систем, систем автоматизованого опрацювання природної мови тощо, лінгвістичних баз даних та знань);
  • дослідження лінгвістичних аспектів інтелектуальної діяльності;
  • розробка та експлуатація інформаційних систем, баз даних і знань загальнокультурного характеру;
  • координація робіт в Україні у галузі лінгвістичної технології, комп`ютерної та когнітивної лінгвістики і лексикографії, налагодження зв`язків з фаховими організаціями світу із зазначених галузей.


Над вирішенням цих проблем у Фонді працює два науково-дослідні підрозділи: відділ лінгвістики та відділ інформатики. Український мовно-інформаційний фонд має вчену раду, при ньому функціонують аспірантура та докторантура. В Українському мовно-інформаційному фонді створено теорію лексикографічних систем, яку за своїм логіко-лінгвістичним статусом може бути прирівняно до теорії формальних граматик. Теорія лексикографічних систем, а також її узагальнення - лексикографічні середовища, лексикографічні числення тощо визначають підґрунтя сучасної лінгвістичної технології.

В Українському мовно-інформаційному фонді розвинено теорію семантичних станів, яка становить базу для формалізованого опису широкого кола мовних явищ, об`єднуючи граматичний та лексикографічний різновиди опису мовної системи. Український мовно-інформаційний фонд започаткував (1994 р.) і координує програму зі створення серії українськомовних словників нового покоління - "Словники України", яка вже налічує понад 70 праць. Серед них слід відзначити перший в Україні повномасштабний електронний словник української мови - Інтегровану лексикографічну систему "Словники України", одинадцять версій якої промислово випущено на лазерних дисках, починаючи з 2001 року.

В Українському мовно-інформаційному фонді створено перший в Україні лінгвістичний корпус, який має обсяг понад 43 млн. слововживань і становить сучасну експериментальну основу для проведення фундаментальних мовознавчих досліджень та укладання лексикографічних праць нового покоління. Розроблено і введено в експлуатацію інформаційно-лінгвістичну систему, що фукнціонує в Інтернеті - Український лінгвістичний портал (www.ulif.org.ua).

Створено концепцію Всеукраїнського лінгвістичного діалогу - мережевої системи професійної взаємодії в лінгвістиці. Український мовно-інформаційний фонд є базовою організацією Національної словникової бази України, яку рішенням Уряду України внесено до Державного реєстру наукових об`єктів, що становлять національне надбання України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.02.2004 р. № 73-р).

Український мовно-інформаційний фонд (разом з Інститутом мовознавства ім. О.О.Потебні) є співзасновником науково-теоретичного журналу "Мовознавство". Фонд є базовою організацією Наукової ради при Президії НАН України з проблем "Інформація. Мова. Інтелект".

ДодатокРозмір
statut_ulif_.pdf4.3 MБ

Наукові події

ХІІІ Міжнародний науково-теоретичний і навчально-прикладний семінар «ЛІНГВІСТ-ПРОГРАМІСТ»

 14 – 18 травня 2020 р.

Детальніше >>

Програма пленуму наукова координаційна рада “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності”

 

Детальніше >>

Граматичні читання – Х

Міжнародна науково-теоретична конференція «Граматичні читання – Х»
 

16-17 квітня 2019 року кафедра загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології та кафедра української мови Донецького національного університету імені Василя Стуса, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Інститут української мови НАН України, Український мовно-інформаційний фонд НАН України, кафедра славістики Бєлградського університету, Познанський університет імені Адама Міцкевича, Університет Палацького в Оломоуці спільно проводять Міжнародну науково-теоретичну конференцію «Граматичні читання – Х».

Детальніше >>

КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ

Лінгвістично-інформаційні студії: Корпусна та когнітивна лінгвістика

 

Вихід друком Лексикона польської та української активної фразеології є надзвичайно важливим явищем у сучасній славістиці. Лексикон є першою працею в історії польської та української лексикографії, яка репрезентує семантичні відповідності польських і українських фразеологічних одиниць. Такі мовні одиниці серед інших типів словосполучень вирізняються своєю складною семантикою, дуже орієнтованою на національну мовну картину світу. Перевагою Лексикона є те, що до його реєстру ввійшли найпоширеніші в сучасній мові фразеологізми, а також фразеологічні інновації, які до цього часу не були зафіксовані в польських та українських фразеологічних словниках.

Детальніше >>>

СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО СЛОВНИКА

СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО СЛОВНИКА

13 вересня 2018 року в м. Києві об 11 годині ранку на Львівській площі біля Спеціалізованої книгарні «Словники України» розпочалося Свято українського словника. Свято українського словника – громадський захід, який традиційно проводиться з ініціативи учених-мовознавців Національної академії наук України щорічно, починаючи з 2006 року.

Концерт до свята Українського словника 2018

Детальніше >>

ЛІНГВІСТИЧНИ ПОДІЇ

Термінологія і термінографія в Україні 2017


“ТЕРМІНОЛОГІЯ І ТЕРМІНОГРАФІЯ В УКРАЇНІ”

4–5 жовтня 2017 року в м. Хмельницькому в приміщенні Хмельницького національного університету відбувся розширений пленум Наукової ради “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” на тему “Термінологія і термінографія в Україні”.

Детальніше >>>

 

Термінологія і термінографія в Україні

21 вересня 2017 року на Львівській площі відбувся громадський щорічний захід Свято українського словника. Організатори: Український мовно-інформаційний фонд Національної академії наук України, Загальноукраїнський центр словникарства, Словникова комісія Міністерства освіти і науки України, Національний центр «Мала академія наук», ТОВ «Знання» України та книгарня «Словники України».

#Словники_України #UA_Dictionaries !

12 вересня 2017 року о 15.00 відбулося урочисте відкриття першого та єдиного в Україні Загальноукраїнського центру словникарства

На відкритті було представлено напрямки діяльності центру та основну продукцію Українського мовно-інформаційного фонду НАН України. Запрошуємо науковців, викладачів, студентів, вчителів, учнів шкіл для висловлення пропозицій та встановлення співпраці з Загальноукраїнським центром словникарства.

Детальніше >>>

організаційна структура

Директор - академік НАН України Широков Володимир Анатолійович

Заступник директора - кандидат філологічних наук, профeсор  Чумак Володимир Васильович

Вчений секретар - кандидат філологічних наук Заїка Наталія Михайлівна

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

Нормативна база

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №156/2018

 

Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України

Указом передбачено затвердження цільової програми на 2018-2028 рр., спрямованої на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення єдиного культурного простору України та збереження цілісності культури.
Також йдеться про створення умов для забезпечення реалізації громадянами права на одержання інформації українською мовою, в тому числі через друковані засоби масової інформації, рекламу тощо.
https://www.president.gov.ua/documents/1562018-24258

СТАТТІ

Іспанські дзеркала української мовної та позамовної дійсності

М. О. Вакуленко

Є чимало подібного в Україні та Іспанії. Іспанці охоче відзначають, що наші країни порівнянні за територією, за населенням, навіть за корупційними схемами, які в недавньому минулому використовували чиновники для обкрадання населення обох країн.

Іспанія дуже неоднорідна за етнічним складом населення і його соціальним станом, і ця неоднорідність поширюється і на мови. У країні функціонують 5 мов: іспанська (кастельянська), галісійська, баскська, або евскера (euskera), каталанська, валенсійська. І шанобливе ставлення іспанців до кожної з цих мов помітне неозброєним оком

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

НАУКОВЕ ЖИТТЯ

Інтерв'ю президента Національної академії наук України академіка НАН України Бориса Євгеновича Патона

Джерело: газета "Голос України", №11 (6265), 22 січня 2016 року

Останнім часом багато говорять про неефективність
української науки. Скептикам порадимо порівняти
отримані результати з обсягами фінансування дослідницьких
установ. За цим показником наша наука —
одна з найефективніших у світі.

Детальніше >>>