ПОДІЇ

КОРИСТУЙТЕСЬ ДОСТОВІРНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ!

ШАНОВНІ КОРИСТУВАЧІ!

Вебсайти на кшталт goroh.pp.ua, sum.in.ua, slovnyk.me використовують електронні версії "Словника української мови" та "Словника української мови в 20 томах" неправомірно, не вказуючи авторів!

Зазначені джерела не є офіційними академічними виданнями, а, відповідно, можуть містити певні неточності.

"Словник української мови в 20 томах" укладається науковцями Українського мовно-інформаційного фонду НАН України та Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України відповідно до Державної програми розвитку Національної словникової бази України. На сьогодні видано друком 1-10 том (діапазон А - ОБМІЛЬ).

Електронні версії перших десяти томів тлумачного академічного "Словника української мови в 20 томах" доступні на сайтах:

sum20ua.com, services.ulif.org.ua/expl

Електронна версія усіх одинадцяти томів тлумачного академічного "Словника української мови" доступна на сайті Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України:

www.inmo.org.ua/sum.html

Звертаємо Вашу увагу, що за достовірність електронних версій Словників на усіх інших сайтах автори відповідальності не несуть.

БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ ТА КОРИСТУЙТЕСЯ ДОСТОВІРНИМИ АКАДЕМІЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ!


Круглий стіл «Бізнес – Університети»

круглий стіл Бізнес – Університети

До наукових партнерів Загальноукраїнського центру словникарства УМІФ НАН України (керівник Маргарита Надутенко) долучився Київський інститут бізнесу та технологій – підписано договір про науково-освітню співпрацю. У рамках співпраці 31 жовтня 2019 року в Київському інституті бізнесу та технологій відбувся круглий стіл «Бізнес – Університети», під час якого було презентовано актуальні тренди бізнес-освіти.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>


Орфографія. Новий український правопис

Загальноукраїнський центр словникарства Українського мовно-інформаційного фонду НАН України (в особі керівника – кандидата філологічних наук, наукового співробітника відділу лінгвістики, наукового співробітника Малої академії наук України, Надутенко Маргарити Володимирівни) та Київський інститут бізнесу та технологій (в особі завідувача кафедри комп’ютерних технологій Київського інституту бізнесу та технологій, кандидата економічних наук, доцента, Ставицького Олександра Вікторовича) запустили спільний пілотний проєкт «Тестування. «Орфографія. Новий український правопис».

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>


У КНУ імені Тараса Шевченка провели презентацію «Німецько-української юридичної бази даних». Захід було організовано 02 листопада 2018 року, співорганізаторами події виступили Науковий центр німецького права КНУ імені Тараса Шевченка, Громадська організація «Українсько-німецький правознавчий діалог» і німецькі організації-партнери Університету. Розробка програмного продукту стала можливою завдяки проведенню Українсько-німецького року мов 2017/2018.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>


Суми 2018. СумДПУ

Всеукраїнська науково-практична конференція «Інновації в освіті та педагогічна майстерність учителя-словесника»

25 жовтня 2018 року Український мовно-інформаційний фонд в особі Максима Надутенка та Маргарити Надутенко взяв активну участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інновації в освіті та педагогічна майстерність учителя-словесника». Науково-практичний формат конференції дозволив презентувати наукові надбання Українського мовно-інформаційного фонду для застосування у практичній роботі вчителя-словесника в умовах нової української школи.

Висловлюємо щиру подяку організаторам та учасникам конференції! Ми отримали величезне задоволення від спілкування з колегами з різних регіонів України.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>


Співпраця Загально-
українського центру словникарства та кафедри української мови Сумського державного педагогічного університету

12-13 вересня з нагоди Свята словника працівники Навчально-методичного кабінету української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені       А. С. Макаренка під керівництвом проф. Олени Семеног спільно із Загальноукраїнським центром словникарства Українського мовно-інформаційного фонду НАН України підготували книжкову виставку, на якій представлено різнопланові словники: Великий тлумачний словник української мови, Фразеологічний словник української мови, Етимологічний словник української мови, Орфоепічний словник української мови, Словник лінгвістичних термінів та багато ін.

Детальніше >>>


ПРОДУКЦІЯ

Українсько-російсько-англійський словник для фізиків

Українсько-російсько-англійський словник для фізиків UKRAINIAN- RUSSIAN- ENGLISH DICTIONARY FOR PHYSICISTS

Запропонований словник поряд із термінами та термінологічними словосполученнями з різних галузей фізики та споріднених дисциплін містить загальнонаукову лексику та дискурсивні конструкції, широко вживані в наукових текстах.
Словник призначено для наукових співробітників, перекладачів науково-технічної літератури, а також студентів, аспірантів та викладачів фізичних та інших природничих і технічних факультетів університетів.

Детальніше >>>


ВИЙШОВ ДЕВ'ЯТИЙ ТОМ СЛОВНИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

9 том Словника (МІЩАНИН - НАСТУ́КУВАТИ)

Словник української мови в 20 томах охоплює загальновживану лексику сучасної української літературної мови, поширені терміни, діалектизми, усталені словосполучення. Джерела, використані в словнику, відображають лексику текстів художньої літератури, починаючи з кінця XVIII століття до наших днів, Біблії, народної творчості, публіцистики, науково-популярних і наукових праць, мови засобів масової інформації та ін.

Словник розрахований на широке коло користувачів, усіх, кого цікавить українська мова.

Детальніше >>


Представлено унікальний шестимовний металургійний словник

Словник металургійних термінів (українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький

18 травня 2017 року в Київському будинку вчених НАН України відбулися презентація двотомного видання «Українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький словник металургійних термінів» і науковий семінар «Міжнародний «Українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький словник металургійних термінів» – співпраця без кордонів»

Словник металургійних термінів: У 2 т.: Українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький / Гол. наук. ред. Б.Є. Патон ; гол. ред. Г.В. Кашакашвілі ; НАН України, РАН, НАН Грузії, РАПН, Грузинський технічний ун-т. – 1 електрон. опт. диск
(DVD-ROM) – К. : Фенікс, 2014 −

......................................

Розроблено (спільно з Інститутом електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України) й видано на лазерних дисках накладом 1000 примірників перший електронний тлумачний «Українсько-російсько-англійський термінологічний словник-довідник «Зварювання» із розширеними семантичними та ілюстративними функціями.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

НАШІ ПОДІЇ

Практика студентів Київського інституту бізнесу та технологій

У травні 2017 року на базі Українського мовно-інформаційного фонду НАН України проходила практика студентів Київського інституту бізнесу та технологій під керівництвом кандидата технічних наук Максима Надутенка та кандидата економічних наук Олександра Ставицького. Студенти застосували здобуті знання на практиці та отримали неоціненний досвід для подальшої роботи.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

ДОКУМЕНТИ

Концепція державної цільової національно-культурної науково-технічної програми розвитку національної словникової бази України на 2008 - 2015 роки 

Серпень 2020

Пішов з життя президент НАН України Борис Патон

Патон Борис

Україна зазнала непоправної втрати. 19 серпня 2020 року закінчив свій життєвий шлях академік Борис Євгенович Патон –всесвітньо відомий учений, перший Герой України, двічі Герой Соціалістичної праці, президент Національної академії наук України, видатний фахівець з металургії, технології металів, електрозварювання та матеріалознавства, автор понад 720 винаходів (500 іноземних патентів), більше 1200 публікацій, в тому числі 20 наукових монографій, дійсний і почесний член багатьох іноземних академій і наукових товариств.

Борис Євгенович Патон був інтелектуалом загальноцивілізаційного обширу, автором глибоких концепцій науково-технічного розвитку людства, котрі принесли йому світову славу і забезпечили гідне місце у пантеоні великих мислителів сучасності. Творець доктрини цілеспрямованих фундаментальних досліджень, блискучий організатор усього спектру прикладних студій української науки (а у багатьох випадках – і їх фундатор), він не менш глибоко розумів цивілізаційні, засадничі виміри гуманітарного, насамперед, лінгвістичного знання. Саме завдяки його підтримці в Національній академії наук України набули активного розвитку такі нові, надзвичайно перспективні міждисциплінарні напрями на межі мовознавства та інформатики, як комп’ютерна лінгвістика й лінгвістична технологія. Потяг до нового, непересічне відчуття цивілізаційної та наукової перспективи дозволило академіку Б. Є. Патону ще на межі 80-их років минулого століття правильно й далекоглядно оцінити роль інформації і настання інформаційної ери. При цьому із властивою йому широтою поглядів він абсолютно проникливо поставив проблему не в технократичній площині, а з наголосом на акценти, ближчі до гуманітарної сфери. Його інтуїція цілком правильно підказала, що оскільки інформація в людському суспільстві функціонує переважно в природномовній формі, необхідні спеціальні дослідження природної людської мови, орієнтовані на застосування мови в інформаційно-комунікаційних системах. Саме завдяки його передбачливості були створені передумови для розвитку в Академії прикладної, технологічно орієнтованої лінгвістики, а згодом – було утворено спеціальний науково-дослідний інститут – Український мовно-інформаційний фонд НАН України.

Відчуття генерального вектора, перспектив і трендів світового цивілізаційного розвитку спонукало Бориса Євгеновича до глибокого науково-організаційного опрацювання міждисциплінарних напрямів, пов’язаних із взаємодією гуманітарних і технологічних аспектів сучасного знання. Завдяки цьому Президією НАН України було розглянуто питання «Про інформатизацію гуманітарної сфери» та «Гуманітарна традиція, технологічний статус мови та розвиток Національної словникової бази». Саме на виконання цих рішень Національна словникова база, створена в Українському мовно-інформаційному фонді НА України, набула такого розвитку, що її рішенням Уряду України було введено до Державного реєстру наукових об’єктів, які мають статус національного надбання України.

Борис Євгенович, маючи глибоке переконання, що нова Україна повинна мати новий загальнонаціональний лексикон, особисто підтримав проєкт створення академічного тлумачного Словника української мови у 20 томах. І щороку том цієї фундаментальної лексикографічної праці з’являється усвіт.

 

Особливого значення Борис Євгенович надавав розвиткові наукової термінології. За його особистої ініціативи було створено перші українські електронні термінологічні словники: «Українсько-російський та російсько-український словник зі зварювання» (2008), «Українсько-російсько-англійський словник зі зварювання» (2010) та цілком інноваційний, мультимедійний «Термінологічний українсько-російсько-англійський словник-довідник зі зварювання» (2013). Із створенням цього словника Національна академія наук України започаткувала епоху академічної комп’ютерної термінографії. Не можна  не згадати й унікальний шестимовний, колосальний за обсягом «Словник металургійних термінів (українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький), створення якого благословив Борис Євгенович, виступивши головою міжнародної редакційної ради цього Словника.

 Борис Євгенович був Людиною Світу і вірним сином українського народу. Взірець дослідника і науковця, управлінця та громадянина, він вирізнявся могутнім науковим талантом, провидницькою інтуїцією, неймовірною працездатністю та нетиповою для людини такого масштабу особистою скромністю. Ми запам’ятаємо нашого дорогого, незабутнього президента, який очолював Академію протягом 58 років, як Людину зі світлим розумом, палким серцем, теплим гумором і високою людяністю, Людину, якої нам всім дуже бракуватиме.

У цей скорботний час висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям, колегам, учням Бориса Євгеновича.

Світла пам'ять про Бориса Євгеновича Патона назавжди залишиться в пам’яті вдячного людства…

Наукові події

ХІІІ Міжнародний науково-теоретичний і навчально-прикладний семінар «ЛІНГВІСТ-ПРОГРАМІСТ»

 14 – 18 травня 2020 р.

Детальніше >>


Програма пленуму наукова координаційна рада “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності”

 

Детальніше >>


Граматичні читання – Х

Міжнародна науково-теоретична конференція «Граматичні читання – Х»
 

16-17 квітня 2019 року кафедра загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології та кафедра української мови Донецького національного університету імені Василя Стуса, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Інститут української мови НАН України, Український мовно-інформаційний фонд НАН України, кафедра славістики Бєлградського університету, Познанський університет імені Адама Міцкевича, Університет Палацького в Оломоуці спільно проводять Міжнародну науково-теоретичну конференцію «Граматичні читання – Х».

Детальніше >>

КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ

Широков, Костянтин Володимирович. Іменна словозміна у сучасній турецькій мовіІменна словозміна у сучасній турецькій мові
Широков, Костянтин Володимирович. Іменна словозміна у сучасній турецькій мові [Текст] : [монографія] / К. В. Широков ; НАН України, Укр. мовно-інформ. фонд. - К. : Довіра, 2009. - 318 с. : рис., табл. - Бібліогр.: с. 307-316. - 300 прим. - ISBN 978-966-507-266-9

Детальніше >>>


Лінгвістично-інформаційні студії: Корпусна та когнітивна лінгвістика


 

Вихід друком Лексикона польської та української активної фразеології є надзвичайно важливим явищем у сучасній славістиці. Лексикон є першою працею в історії польської та української лексикографії, яка репрезентує семантичні відповідності польських і українських фразеологічних одиниць. Такі мовні одиниці серед інших типів словосполучень вирізняються своєю складною семантикою, дуже орієнтованою на національну мовну картину світу. Перевагою Лексикона є те, що до його реєстру ввійшли найпоширеніші в сучасній мові фразеологізми, а також фразеологічні інновації, які до цього часу не були зафіксовані в польських та українських фразеологічних словниках.

Детальніше >>>

СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО СЛОВНИКА

СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО СЛОВНИКА

13 вересня 2018 року в м. Києві об 11 годині ранку на Львівській площі біля Спеціалізованої книгарні «Словники України» розпочалося Свято українського словника. Свято українського словника – громадський захід, який традиційно проводиться з ініціативи учених-мовознавців Національної академії наук України щорічно, починаючи з 2006 року.

Концерт до свята Українського словника 2018

Детальніше >>

ЛІНГВІСТИЧНИ ПОДІЇ

Термінологія і термінографія в Україні 2017


“ТЕРМІНОЛОГІЯ І ТЕРМІНОГРАФІЯ В УКРАЇНІ”

4–5 жовтня 2017 року в м. Хмельницькому в приміщенні Хмельницького національного університету відбувся розширений пленум Наукової ради “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” на тему “Термінологія і термінографія в Україні”.

Детальніше >>>


 

Термінологія і термінографія в Україні

21 вересня 2017 року на Львівській площі відбувся громадський щорічний захід Свято українського словника. Організатори: Український мовно-інформаційний фонд Національної академії наук України, Загальноукраїнський центр словникарства, Словникова комісія Міністерства освіти і науки України, Національний центр «Мала академія наук», ТОВ «Знання» України та книгарня «Словники України».

#Словники_України #UA_Dictionaries !


12 вересня 2017 року о 15.00 відбулося урочисте відкриття першого та єдиного в Україні Загальноукраїнського центру словникарства

На відкритті було представлено напрямки діяльності центру та основну продукцію Українського мовно-інформаційного фонду НАН України. Запрошуємо науковців, викладачів, студентів, вчителів, учнів шкіл для висловлення пропозицій та встановлення співпраці з Загальноукраїнським центром словникарства.

Детальніше >>>

організаційна структура

Директор - академік НАН України Широков Володимир Анатолійович

Заступник директора - кандидат філологічних наук, профeсор  Чумак Володимир Васильович

Вчений секретар - кандидат філологічних наук Заїка Наталія Михайлівна

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

Нормативна база

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №156/2018

 

Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України

Указом передбачено затвердження цільової програми на 2018-2028 рр., спрямованої на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення єдиного культурного простору України та збереження цілісності культури.
Також йдеться про створення умов для забезпечення реалізації громадянами права на одержання інформації українською мовою, в тому числі через друковані засоби масової інформації, рекламу тощо.
https://www.president.gov.ua/documents/1562018-24258

СТАТТІ

Іспанські дзеркала української мовної та позамовної дійсності

М. О. Вакуленко

Є чимало подібного в Україні та Іспанії. Іспанці охоче відзначають, що наші країни порівнянні за територією, за населенням, навіть за корупційними схемами, які в недавньому минулому використовували чиновники для обкрадання населення обох країн.

Іспанія дуже неоднорідна за етнічним складом населення і його соціальним станом, і ця неоднорідність поширюється і на мови. У країні функціонують 5 мов: іспанська (кастельянська), галісійська, баскська, або евскера (euskera), каталанська, валенсійська. І шанобливе ставлення іспанців до кожної з цих мов помітне неозброєним оком

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

НАУКОВЕ ЖИТТЯ

Інтерв'ю президента Національної академії наук України академіка НАН України Бориса Євгеновича Патона

Джерело: газета "Голос України", №11 (6265), 22 січня 2016 року


Останнім часом багато говорять про неефективність
української науки. Скептикам порадимо порівняти
отримані результати з обсягами фінансування дослідницьких
установ. За цим показником наша наука —
одна з найефективніших у світі.

Детальніше >>>