УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИСПЕРЕДМОВА§ 2. Уживання І, И на початку слова§ 3. Ї§ 4. Я, Ю, ЄБУКВЕНІ ПОЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ§ 6. Буква Ґ§ 7. Апостроф§ 8. ЙО, ЬОЧергування голоснихО, Е, що не переходять в ІВідхилення в чергуванні О — І, Е — І§ 10. Чергування Е — О після Ж, Ч, Ш, ШЧ, ДЖ, ЙЧергування голосних у дієслівних кореняхЕ (невипадний) — І (невипадний)Чергування приголоснихЧергування приголосних під час словозміни§ 12. Чергування Г, К, Х із м’якими З, Ц, С§ 14. Чергування Г, К, Х із Ж, Ч, ШЗміни приголосних перед наступним приголосним під час словотворення§ 20. Зміни приголосних у прикметниках і прислівниках вищого ступеня порівняння§ 21. Зміни приголосних перед суфіксом -Н-§ 22. Зміни приголосних перед суфіксальним голосним під час словотворення§ 23. Позиції вживання прийменників і префіксів У та Вслів§ 25. Позиції вживання прийменника З та його варіантів ІЗ, ЗІ (ЗО)УЖИВАННЯ М’ЯКОГО ЗНАКА (Ь)Спрощення в буквосполученнях-ЗКН-, -СКН--СЛН-Подвоєння букв§ 30. Подвоєння букв як наслідок подовження приголоснихПРАВОПИС ПРЕФІКСІВБЕЗ-, ВІД-, МІЖ-, НАД-, ОБ-, ПЕРЕД-, ПІД-, ПОНАД-, РОЗ-, ЧЕРЕЗ-ПРЕ-, ПРИ-, ПРІ-АРХІ-АНТИ-, КВАЗІ-ПРАВОПИС СУФІКСІВ-АЛЬ, -ЕНЬ, -ЕЦЬ (-ЄЦЬ), -ІСТЬ, -ТЕЛЬ-ЕНК-(О) (-ЄНК-(О) і -ЕНЬК-(О, А)-ИСЬК-(О) (-ЇСЬК-(О), -ИЩ-(Е) (-ЇЩ-(Е)-ОВИЧ (-ЬОВИЧ), -ІВН-(А) (-ЇВН-(А)-ОК-ИР, -ИСТ, -ИЗМ, -ІР, -ІСТ, -ІЗМПрикметникові та дієприкметникові суфікси-ИЧН-(ИЙ), -ІЧН-(ИЙ) (-ЇЧН-(ИЙ)-ИН, -ЇН-ИН-(ИЙ), -ЇН-(ИЙ)-ИСТ-(ИЙ), -ЇСТ-(ИЙ)-ЕВ-(ИЙ), -ЄВ-(ИЙ), -ОВ-(ИЙ)Дієслівні суфікси-ОВУВА- (-ЬОВУВА-)-ІР-, -ИР-ПРАВОПИС СЛІВ РАЗОМ, ІЗ ДЕФІСОМ, ОКРЕМО§ 35. Складні слова зі сполучними голосними звуками О, Е (графічно Е та Є)Складні слова без сполучного голосного звукаСкладні слова пишемо разом і з дефісомпалео-, пан-, пара-, поп-, прес-, псевдо-, соціо-, теле-, фіто-, фолк- (фольк-§ 36. Складні іменники§ 37. ПрикладкаДефіс ставимо:Дефіс не ставимо:§ 38. Складні числівники§ 39. Складні займенники§ 40. Складні прикметники§ 41. Прислівники§ 42. Прийменники§ 43. Сполучники§ 44. ЧасткиУЖИВАННЯ ВЕЛИКОЇ БУКВИ (ЛІТЕРИ)§ 46. Велика буква у звертаннях і в ремарках§ 47. Велика та мала букви в рубриках§ 48. Велика буква після двокрапки, на початку прямої мови, цитати тощо§ 49. Власні імена людей, міфологічних осіб, клички тварин§ 50. Географічні та адміністративно-територіальні назви§ 51. Астрономічні назви§ 52. Назви історичних подій, епох, календарних періодів і свят, суспільних заходів§ 53. Назви, пов’язані з релігією§ 54. Назви органів влади, установ, організацій, товариств, партій, об’єднань, підприємств, фірм, агентств§ 55. Назви документів, пам’яток історії та культури, творів літератури та мистецтва, друкованих органів тощо§ 56. Назви посад, звань, титулів§ 57. Назви орденів, медалей, відзнак, премій§ 58. Назви товарних знаків, марок виробів§ 59. Назви порід тварин, видів і сортів рослин§ 60. Велика буква в особливому стилістичному вживанні§ 61. Велика буква у складноскорочених назвах§ 62. Графічні скороченняПРАВИЛА ПЕРЕНОСУ§ 64. Технічні правила переносуЗнак наголосу ( ́ )ІІ. ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ВІДМІНЮВАНИХ СЛІВ§ 67. Поділ на групиІ відмінаІІ відмінаЧоловічий рідСередній рідЧоловічий рідСередній рідЧоловічий рідСередній рід§ 68. Зразки відмінювання іменниківМ’яка група Мішана група Тверда групаЗразки відмінювання іменників чоловічого роду з основою на -рВідмінювання іменників на -ищеЧетверта відміна-и, -і, -ї:§ 70. Давальний відмінок§ 71. Знахідний відмінок§ 72. Орудний відмінок§ 73. Місцевий відмінок§ 74. Кличний відмінокБ. Множина§ 76. Родовий відмінок§ 77. Давальний відмінок§ 78. Знахідний відмінок§ 79. Орудний відмінок§ 80. Місцевий відмінок§ 81. Кличний відмінокІІ відміна А. Однина§ 83. Давальний відмінок§ 84. Знахідний відмінок§ 85. Орудний відмінок§ 86. Місцевий відмінок-і (-ї), -ові, -еві (-єві), -у (-ю).§ 87. Кличний відмінок-е.Б. Множина§ 89. Родовий відмінок§ 90. Давальний відмінок§ 91. Знахідний відмінок§ 92. Орудний відмінок-ами, -ями, -ми.§ 93. Місцевий відмінок§ 94. Кличний відмінокIII відміна§ 95. Однина§ 96. Множина§ 97. Відмінювання слова МА́ ТИІV відміна§ 99. Множина§ 100. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множиниПРИКМЕТНИК§ 101. Тверда група прикметників§ 102. М’яка група прикметників§ 103. Зразки відмінювання прикметників§ 104. Ступенювання прикметників Вищий ступінь прикметниківНайвищий ступінь прикметниківЧИСЛІВНИККІЛЬКІСНІ ЧИСЛІВНИКИПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИДРОБОВІ ЧИСЛІВНИКИЗАЙМЕННИК§ 109. Зворотний займенник§ 110. Присвійні займенники§ 111. Вказівні займенники§ 112. Питальні займенники§ 113. Означальні займенники§ 114. Складні займенники (неозначені й заперечні) Відмінювання складних займенниківДІЄСЛОВО§ 115. Дійсний спосіб§ 116. Наказовий спосіб§ 117. Умовний спосіб§ 118. Неозначена форма дієслова (інфінітив)§ 119. Дієприкметник§ 120. ДієприслівникІІІ. ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ1Приголосні звуки і букви на позначення приголосних§ 122. Звуки [g], [h]§ 123. Буквосполучення th у словах грецького походження§ 124. Букви w, th у словах англійського походження§ 125. Буквосполучення ll та ill у словах французького походження§ 126. Звук [j]§ 128. Неподвоєні й подвоєні букви на позначення приголоснихГолосні звуки і букви на позначення голосних§ 130. Голосні [e], [u]§ 131. Буквосполучення au, ou§ 132. Букви та буквосполучення ö, ø, eu, ое§ 133. Дифтонги [au], [ei], [ou] у словах англійського походження§ 134. Звук [æ] у словах англійського походження§ 135. Звук [ə:] у словах англійського походження§ 136. Буквосполучення ei, eu у словах німецького§ 137. Подвоєння букв на позначення голосних§ 138. Апостроф§ 139. М’який знак (ь)ВІДМІНЮВАННЯ СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯНевідмінювані іменники іншомовного походженняОсобливості відмінювання власних назв іншомовного походженняПРАВОПИС ВЛАСНИХ НАЗВ§ 141. Українські прізвища та імена§ 142. Відмінювання прізвищОднинаМножинаОднина§ 143. Відмінювання іменОднинаМножинаОднинаМножинаОднинаЗразок відмінювання чоловічого імені та по батьковіЗразок відмінювання жіночого імені та по батькові§ 144. Слов’янські прізвища та іменаЕ, ІЕ, ĚЁИ (І)ЫĄ, ĘПрізвища з прикметниковими суфіксами й закінченнямиАпострофМ’який знак (ь)§ 145. Неслов’янські прізвища та іменаСКЛАДНІ І СКЛАДЕНІ ОСОБОВІ ІМЕНА ТА ПРІЗВИЩА Й ПОХІДНІ ВІД НИХ ПРИКМЕТНИКИ§ 147. Похідні прикметникиГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ§ 149. Географічні назви інших країнЕ, Ě , ІЕ, Ё, Э, ИЫ, Y§ 150. Географічні назви з прикметниковими закінченнями§ 151. Апостроф, м’який знак§ 152. Відмінювання географічних назв§ 153. Правопис прикметникових форм від географічних назв і від назв народівСуфікси -ОВСЬК(ИЙ) [-ЬОВСЬК(ИЙ)], -ЕВСЬК(ИЙ) [-ЄВСЬК(ИЙ)], - ІВСЬК(ИЙ) [-ЇВСЬК(ИЙ)]§ 154. Правопис складних і складених географічних назвУЖИВАННЯ РОЗДІЛОВИХ ЗНАКІВ§ 155. КРАПКА (.)§ 156. ЗНАК ПИТАННЯ (?)§ 157. ЗНАК ОКЛИКУ (!)§ 158. КОМА (,)ІІ. Кома у складному реченні§ 159. КРАПКА З КОМОЮ (;)ІІ. Крапка з комою у складному реченні§ 160. ДВОКРАПКА (:)ІІ. У складному реченні§ 161. ТИРЕ (—)ІІ. У складному реченніІІІ У простому і складному реченнях (у деяких стилістичних фігурах)§ 162. ТРИ КРАПКИ, або КРАПКИ (...)§ 163. ДУЖКИ ( ), [ ], < >§ 165. СКІСНА РИСКА ( / )§ 166. КОМБІНОВАНЕ ВЖИВАННЯ РОЗДІЛОВИХ ЗНАКІВ§ 167. Розділові знаки для оформлення прямої мови та цитат§ 168. Правила рубрикації тексту і розділові знаки для оформлення пунктів перелікуПОКАЖЧИК А БВГҐДЕЄЖЗИІЇЙКЛМНОПРСТУФХЦЧШЩЮЯЗМІСТ