ПОДІЇ

У КНУ імені Тараса Шевченка провели презентацію «Німецько-української юридичної бази даних». Захід було організовано 02 листопада 2018 року, співорганізаторами події виступили Науковий центр німецького права КНУ імені Тараса Шевченка, Громадська організація «Українсько-німецький правознавчий діалог» і німецькі організації-партнери Університету. Розробка програмного продукту стала можливою завдяки проведенню Українсько-німецького року мов 2017/2018.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>


Суми 2018. СумДПУ

Всеукраїнська науково-практична конференція «Інновації в освіті та педагогічна майстерність учителя-словесника»

25 жовтня 2018 року Український мовно-інформаційний фонд в особі Максима Надутенка та Маргарити Надутенко взяв активну участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інновації в освіті та педагогічна майстерність учителя-словесника». Науково-практичний формат конференції дозволив презентувати наукові надбання Українського мовно-інформаційного фонду для застосування у практичній роботі вчителя-словесника в умовах нової української школи.

Висловлюємо щиру подяку організаторам та учасникам конференції! Ми отримали величезне задоволення від спілкування з колегами з різних регіонів України.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>


Співпраця Загально-
українського центру словникарства та кафедри української мови Сумського державного педагогічного університету

12-13 вересня з нагоди Свята словника працівники Навчально-методичного кабінету української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені       А. С. Макаренка під керівництвом проф. Олени Семеног спільно із Загальноукраїнським центром словникарства Українського мовно-інформаційного фонду НАН України підготували книжкову виставку, на якій представлено різнопланові словники: Великий тлумачний словник української мови, Фразеологічний словник української мови, Етимологічний словник української мови, Орфоепічний словник української мови, Словник лінгвістичних термінів та багато ін.

Детальніше >>>


ПРОДУКЦІЯ

Українсько-російсько-англійський словник для фізиків

Українсько-російсько-англійський словник для фізиків UKRAINIAN- RUSSIAN- ENGLISH DICTIONARY FOR PHYSICISTS

Запропонований словник поряд із термінами та термінологічними словосполученнями з різних галузей фізики та споріднених дисциплін містить загальнонаукову лексику та дискурсивні конструкції, широко вживані в наукових текстах.
Словник призначено для наукових співробітників, перекладачів науково-технічної літератури, а також студентів, аспірантів та викладачів фізичних та інших природничих і технічних факультетів університетів.

Детальніше >>>


ВИЙШОВ ДЕВ'ЯТИЙ ТОМ СЛОВНИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

9 том Словника (МІЩАНИН - НАСТУ́КУВАТИ)

Словник української мови в 20 томах охоплює загальновживану лексику сучасної української літературної мови, поширені терміни, діалектизми, усталені словосполучення. Джерела, використані в словнику, відображають лексику текстів художньої літератури, починаючи з кінця XVIII століття до наших днів, Біблії, народної творчості, публіцистики, науково-популярних і наукових праць, мови засобів масової інформації та ін.

Словник розрахований на широке коло користувачів, усіх, кого цікавить українська мова.

Детальніше >>


Представлено унікальний шестимовний металургійний словник

Словник металургійних термінів (українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький

18 травня 2017 року в Київському будинку вчених НАН України відбулися презентація двотомного видання «Українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький словник металургійних термінів» і науковий семінар «Міжнародний «Українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький словник металургійних термінів» – співпраця без кордонів»

Словник металургійних термінів: У 2 т.: Українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький / Гол. наук. ред. Б.Є. Патон ; гол. ред. Г.В. Кашакашвілі ; НАН України, РАН, НАН Грузії, РАПН, Грузинський технічний ун-т. – 1 електрон. опт. диск
(DVD-ROM) – К. : Фенікс, 2014 −

......................................

Розроблено (спільно з Інститутом електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України) й видано на лазерних дисках накладом 1000 примірників перший електронний тлумачний «Українсько-російсько-англійський термінологічний словник-довідник «Зварювання» із розширеними семантичними та ілюстративними функціями.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

НАШІ ПОДІЇ

Практика студентів Київського інституту бізнесу та технологій

У травні 2017 року на базі Українського мовно-інформаційного фонду НАН України проходила практика студентів Київського інституту бізнесу та технологій під керівництвом кандидата технічних наук Максима Надутенка та кандидата економічних наук Олександра Ставицького. Студенти застосували здобуті знання на практиці та отримали неоціненний досвід для подальшої роботи.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

ДОКУМЕНТИ

Концепція державної цільової національно-культурної науково-технічної програми розвитку національної словникової бази України на 2008 - 2015 роки 

ПЕРШИЙ ТОМ ЗОЛОТОГО ДВАДЦЯТИКНИЖЖЯ: РАДІСНО... І ГІРКО

Нарешті ми тримаємо в руках перший том "Словника української мови" у 20-х томах (видавництво "Наукова думка")! Видання передплатне; один із нас нічого не знав про нього; другий, філолог і редактор, не тільки завсідник книжкових виставок, а й практичний лексикограф, подбав про передплату цього видання і для себе, і для свого друга, і для брата, який живе на Поділлі. Одержуючи цей фоліант на 912 сторінок у видавництві на вул. Терещенківській, 3, кожен із нас пережив хвилини надзвичайної радості: нарешті український народ матиме справді потужний, великий лексикон своєї мови, який опрацьовано на високому науковому рівні і, сподіваємось, буде видано на такому ж рівні, як отсей перший том!

У розділі "Література" наведено реєстр безмаль усіх найважливіших джерел української лексикографії, 43 позиції, — від "Словаря української мови" Бориса Грінченка до "Словника-довідника з українського літературного слововживання" (2004) С. Головащука.
Отримавши перший том цього золотого Двадцятикнижжя, ми дізналися телефоном (від самого директора Українського мовно-інформаційного фонду (УМІФ) НАН України Володимира Широкова) про те, що число гасел у новому словнику буде втричі більшим, ніж в одинадцятитомовику, що вийшов у 1970—1980 роках.
У новому тлумачному "Словникові української мови" (який, до речі, має перевищити обсягом перше видання „Словаря современного русского литературного языка" в 17-х томах, 1950—1965) уперше буде цитовано майже 200 нових авторів, яких українська радянська лексикографія навмисне чи вимушено замовчувала (Емма Андієвська, Роман Андріяшик, Богдан-Ігор Антонич, Іван Багряний, Василь Барка, Олесь Бердник, Іван Білик, Володимир Винниченко, Микола Вінграновський, Микола Воробйов, Олекса Воропай, Павло Глазовий, Іван Гнатюк, Василь Голобородько, Борис Грінченко, Михайло Грушевський, Іван Дзюба, Михайло Драгоманов, Михайло Драй-Хмара, Володимир Дрозд, Ірина Жиленко, Майк Йогансен, Ігор Калинець, Олександр Кониський, Наталена Королева, Ліна Костенко, Григорій Кочур, Андрій Крижанівський, Іван Крип'якевич, Панько та Микола Куліші, Богдан Лепкий, Аркадій Любченко, Оксана Лятуринська, Євген Маланюк, Тарас Мельничук, Борис Нечерда, Іван Огієнко, Олег Ольжич, Тодось Осьмачка, Валер'ян Підмогильний, Євген Плужник, Олена Пчілка, Улас Самчук, Володимир Свідзінський, Григорій Сковорода (!), Михайль Семенко, Василь Стус, Василь Сухомлинський, Олена Теліга, Григір Тютюнник, Борис Харчук, Микола Хвильовий, Олег Чорногуз, Павло Чубинський, Грицько Чупринка, Маркіян Шашкевич, Валерій Шевчук, Гео Шкурупій) або ж які утвердилися в літературі вже по завершенні першого (одинадцятитомового) видання (Юрій Андрухович, Юрій Винничук, Василь Герасим'юк, Сергій Жадан, Богдан Жолдак, Володимир Забаштанський, Оксана Забужко, Андрій Кокотюха, Марія Матіос, В’ячеслав Медвідь, Павло Мовчан, Віктор Неборак, Євген Пашковський, Юрко Покальчук, Ігор Римарук, Василь Шкляр, Володимир Яворівський).

У 20-томовикові перші 18 томів, містять загальну лексику, а географічні назви (близько 70 тисяч назв) подано в останніх двох томах. У надзвичайно ґрунтовній передмові до словника (т.1) зазначено, що "у його авторів виробився новий погляд на тлумачний словник як на певну "Summa Lexicografiae"... Тaкe прагнення до повноти словника не може не тішити.

Якщо взяти до уваги, що; на момент завершення роботи над Словником у штаті інституту було всього-на-всього 43 особи (і лише 25 наукових працівників!) і що мовно-інформаційний фонд виконував надзвичайно великий обсяг робіт за програмою "Словники України" (досить сказати: тільки "Орфографічного словника української мови" вийшло дев'ять видань!), - важко не назвати працю колективу УМІФ над новим СУМом науковим і творчим подвигом. До роботи над Двадцятикнижжям долучилися науковці інституту української мови, Інституту мовознавства імені О.О. Потебні, Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національного лінгвістичного університету (загалом працювали близько сорока лексикографів).

Якщо перше видання СУМа розробляли, понад сорок років, то завдяки повній комп'ютеризації лексикографічного процесу на друге видання Словника витрачено у багато разів менше часу. І виявляється, що ще 21 лютого 2007 року в інтерв'ю газеті "День" Володимир Широков повідомляв про завершення роботи над Двадцятикнижжям. Тоді ж він зазначив, що "запланований наклад — тисяча примірників" (!!!).

Для того, хто довідався про це щойно днями, таке повідомлення стало громом з ясного неба. Виходить, що Кабінет Міністрів України ще 11 лютого 2004 року видав розпорядження про надання національній словниковій базі (створеній в УМІФ) статусу "науковою об'єкта, який є національним надбанням", але заразом після завершення роботи над тлумачним словником державної мови не виділив для його видання на паперових носіях жодної копійки. І це попри те, що УМІФ, природно, розраховував, що з допомогою держави вдасться значно збільшити (хоч би до 10-х тисяч примірників) принизливо малий наклад СУМа.

Тим часом 1-й том Словника замість багатотисячного тиражу видано в кількості... 1000 примірників! (До слова наклад першого видання СУМа становив 30 тисяч примірників.) Але й це ще не все! Виявляється, видавництво "Наукова думка" геть не пропагувало 20-томовика у ЗМІ, за винятком безликого повідомлення на сайті видавництва, у якому не те що не було розкрито суті цього видання як унікального набутку нації, а й навіть не названо наукової інституції, що розробила цей словниковий продукт, не кажучи вже про кількісні та якісні параметри Словника, його авторів, редакційну колегію, принципи створення, структуру тощо. 

Наприкінці серпня "Наукова думка" ще не приймала передплати на Словник, а в жовтні на сайті видавництва було зазначено: "Замовлення приймаються до 30 вересня 2010 року". Тобто на збирання замовлень (чи на незбирання замовлень?!) вирішили дати один місяць. Видавництво не видрукувало жодного плаката про цю подію, жодного буклета про 20-томовик. Інакше як відвертим саботажем Словника ці факти назвати не можна. Гірко. Особливо як згадати, що передплату на перше видання СУМа на початку 1970-х проводили в сотнях міст України, було видано буклет і плакат про майбутній лексикон. До речі, до складу редакційної колегії 11-томовика, окрім інших учених, увіходили академіки Максим Рильський і Павло Тичина, адже вихід тлумачного словника національної мови — подія історичного масштабу.

Ми були прикро вражені, довідавшись від директора "Наукової думки", що видавництво зібрало передплату аж на... 100 примірників Словника! Це - національне приниження і ганьба! Такої ганьби ми не зазнавали навіть від комуністичного тоталітаризму! Коли видавництво відмовилося прийняти від нас передплату на наступний, другий Том Словника і ми прямо спитали у директора видавництва: "Чи Вам влада заборонила організацію передплати?!" — він промовчав, не заперечив цього, пояснив, що коштів на видання 20-томовика Академія наук не виділила, а тому немає жодної гарантії, що 2-й том Словника взагалі вийде...

Усе це дуже логічно вкладається в поведінку нинішньої малоросійської влади, яка не проти будь-що вписатися в "Русский мир" патріарха Кіріла. Але ж як бути із клятвою Віктора Януковича в Каневі, при нашій національній святині, про те, що українська мова і далі буде єдиною державною мовою України?! Адже Президент має пам'ятати, що він є гарантом дотримання Конституції держави і, зокрема, її 10-ї статті! 

Нехай би Президент пригадав усе-таки, що він як Прем'єр-міністр підписував у 2004-му розпорядження № 73-р про надання національній словниковій базі статусу "наукового об'єкта, який є національним надбанням". Словник у 20-х томах — оте саме національне надбання, що його треба персоніфікувати в майбутні фоліанти, якими пишалися б у будь-якій європейській країні. В України тим більше підстав гордитися своїм Двадцятикнижжям, що Український мовно-інформаційний фонд, створивши інтегровану лексикографічну систему "Словники України" (на лазерних дисках), уже на початку третього тисячоліття увів Україну до клубу країн із комп'ютерною лексикографією. Цією гордістю мали би пройнятися і Президент, і Прем'єр-міністр. І то вже сьогодні, коли вкрай треба подбати про 20-томовик у Державному бюджеті на 2011 рік, не забувши, до речі, і про кошти на завершення випуску стражденного "Етимологічного словника української мови" в 7-х томах, друк якого розтягли на... 30 років (!), а додрукову підготовку 6-го і 7-го томів, як можна зрозуміти з публікацій в Інтернеті, уже завершено. Держава мусить дбати і дбатиме про державну українську мову та українську культуру, якщо вона буде українською. Інша, протилежна орієнтація призвела б країну і суспільство до потрясінь і духовної Руїни. Із цього має виходити у практичній мовно-культурній політиці наша влада, незалежно від регіонального її походження. Отже, нам залишається сподіватися на здоровий глузд та (Боже поможи!) патріотичні почуття чільників держави.

А коли влада не дбає про національну словникову базу, то про це маємо дбати ми самі — письменники, академіки, професори, викладачі, учителі, журналісти, видавці, діячі культури і мистецтва, наші вищі навчальні заклади, школи, бібліотеки, меценати та благодійники. Якщо хтось зумисно приховує від суспільства інформацію про такі події, як поява золотого Двадцятикнижжя, — то треба ж нам самим дбати про доступність скарбів рідної мови! Украй дивно, що навіть наша патріотична (?) преса не інформує суспільство про долю 20-томового "Словника української мови". Ми звертаємося до українських газет і журналів із проханням передрукувати цю статтю, надавши їй відповідного резонансу.

Хотілося б, щоби й мовознавці, причетні до цього й схожих проектів, не чекали милості від держави та ЗМІ, а били на сполох.

Ми, звичайно, свідомі того, що в реалізації книжкового (та й онлайнового) проекту "Словника української мови" у 20-х томах дещо можна (і треба!) було б доопрацювати. Аналізуючи "Список літературних джерел Словника" (т.1, c.59—61), ми помітили, що, мабуть, через недостатнє фінансування та не опрацювання сотень і тисяч публікацій за межами Словника опинилося досить багато українських авторів, цитати з творів яких могли б лягти в корпус Словника1; незадовільно репрезентовано український художній переклад2; Словник ще не вільний від багатьох представників графоманської (парткомівської) літератури, про яку Микола Лукаш склав був таку іронічну шпигачку:

Лугом іду, коня веду,
Бенедетто Кроне.
Сватай мене, Козаченку, —
Так Збанацький хоче.

Авторам Словника не варто уникати доброї традиції європейських лексикографів: у кожному томі зазначати кількість зафіксованих у томі слів, як це робили й упорядники першого видання СУМа. А що склад цитованих авторів як загалом, так і в конкретних томах, очевидно, змінюватиметься, то список авторів слід було би складати новий для кожного окремого тому (тоді він буде адекватним). І ще одне: позначаючи курсивом імена тих авторів, яких уперше подають у другому виданні СУМа, треба робити не уважніше. Скажімо, у т.1 подано курсивом імена Я.Головацького, П.Грабовського, П.Гулака-Артемовськото, П.Гуріненка. Дніпрової Чайки, М.Драгоманова. І.Драча та деякі інші, хоч ілюстрації з їхніх творів у першому виданні СУМа є. А загалом важливо, щоб частота цитування того чи того автора бодай приблизно відповідала питомій вазі імені (за цим параметром уважний читач мимоволі визначатиме і систему цінностей, що їх сповідує колектив лексикографів, і рівень їхньої наукової сумлінності).
Але найголовніше — зробити наклад Словника якомога більшим і забезпечити його безперебійний друк. У жодному разі не можна позбавити індивідуальних покупців права придбати Словник, як це буває з державними замовленнями: уроздріб має реалізуватися щонайменше половина тиражу видання.

Ми чекаємо, що на цю публікацію відгукнуться і Президент, і Прем'єр-міністр, і Держтелерадіо, і, звичайно, Президент НАН України. Адже такі події в лексикографії трапляються один раз на півстоліття. А з огляду на характер та обставини випуску видання — воно унікальне!

Дмитро Павличко

Дмитро Пилипчук

17 грудня 2010
 


1 У Словнику бракує таких імен, як Іван і Михайло Андрусяки, Олена Апанович, Роман Бабовал, Володимир Базилевський, Віктор Баранов, Сергій Білокінь, Катерина Білокур, Василь Бобинський, Богдан Бойчук, Михайло Бойчук, Михайло Брайчевський, В’ячеслав-Брюховецький, Іван Вишенський, Лесь Герасимчук, Любов Голота, Леонід Горлач, Святослав Гординський, Сергій Грабовський, Леонід Гребінка, Василь Гренджа-Донський, Юрій Дараган, Ярослав Дашкевич, Володимир Денисенко, Володимир Державин, Ярослав Дзира, Дмитро Донцов, Віталій Дончик, Євген Дудар, Сергій Єфремов, Олесь Жолдак, Світлана Жолоб, Аркадій Жуковський, Микола Жулинський, Петро Засенко, Володимир Затуливітер, Василь Захарченко, Юрій Івакін, Дмитро Іванов, Юрій Іздрик, Юрій Іллєнко, Валерій Ілля, Олександр Ірванець, Світлана Йовенко, Аркадій Казка, Петро Карманський, Абрам-Кацнельсон, Ігор Качуровський, Євген Кирилюк, Леонід Кисельов, Юрій Клен, Іван Климишин, Юрій Ковалів, Степан Колесник, Тамара Коломієць, Петро Кононенко, Віктор Кордун, Григорій і Платон Костюки, Михайлина Коцюбинська, Богдан Кравців, Дмитро Кремінь, Лесь Курбас, Остап Лапський, Орест Левицький, Юрій Липа, В’ячеслав Липинський, Наталя Лівицька-Холодна, Левко Лук’яненко, Іван Лучук, Іван Мазепа, Іван Малкович, Валерій Марченко, Юрій Меженко, Володимир Мельниченко, Тарас Мельничук, Іван Миколайчук, Микола Міхновський, Ладя Могилянська, Володимир Моренець, Анатолій Мороз, Михайло Москаленко, Михайло Наєнко, Дмитро Наливайко, Віктор Недоступ, Леонід Новиченко, Михайло Орест, Марко Павлишин, Ігор Павлюк, Галина Пагутяк, Володимир Панченко, Оксана Пахльовська, Петро Перебийніс, Симон Петлюра, Володимир Підпалий, Сергій Плачинда, Федір Погребенник, Анатолій Погрібний, Юрко Позаяк, Юрко Покальчук, Леонід Полтава, Олександр Пономарів, Мирослав Попович, Омелян Пріцак, Роман Рахманний, Феодосій Роговий, Богдан Рубчак, Василь Рябий, Микола Рябчук, Євген Сверстюк, Іван Світличний, Тамара Севернюк, Вадим Скуратівський, Василь Скуратівський, Василь Слапчук, Иосиф Сліпий, Микола Сом, Богдан Стельмах, Олекса Стефанович, Надія Суровцова, Остап і Юрій Тарнавські, Олекса Тихий, Костянтин Тищенко, Олесь Ульяненко, Назар Федорак, Тарас Федюк, Павло Филипович, Філарет; Мойсей Фішбейн, Петро Франко, Микола Холодний, Володимир Цибулько, Леонід Череватенко, Дмитро Чередниченко, Євген Чикаленко, В’ячеслав Чорновіл, Андрей Шептицький, Юрій Шерех (Шевельов), Микола Шудря, Володимир Шухевич, Василь Яременко, Михайло Яцків, Ярослав Яцків, та інші. 

2 З відсутніх у СУМі перекладачів досить назвати таких, як Петро Карманський, Леонід Гребінка, Леонід Первомайський, Дмитро Білоус, Ірина Стешенко, Євген Попович, Дмитро Паламарчук, Дмитро Павличко, Іван Драч, Віктор Коптілов, Анатоль Перепадя, Михайло Москаленко, Андрій Содомора, Йосип Кобів, Ростислав Доценко, Олекса Синиченко, Ольга Сенюк, Леонід Череватенко, Євген Дроб’язко, Леонід Махновець, Юрій Лісняк, Грицько Халимоненко, Михайло Литвинець, Олександр Мокровольський, Дмитро Чередниченко, Лесь Герасимчук, Олександр Гриценко, Микола Мірошниченко, Максим Стріха, та інші.

КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ


 

Вихід друком Лексикона польської та української активної фразеології є надзвичайно важливим явищем у сучасній славістиці. Лексикон є першою працею в історії польської та української лексикографії, яка репрезентує семантичні відповідності польських і українських фразеологічних одиниць. Такі мовні одиниці серед інших типів словосполучень вирізняються своєю складною семантикою, дуже орієнтованою на національну мовну картину світу. Перевагою Лексикона є те, що до його реєстру ввійшли найпоширеніші в сучасній мові фразеологізми, а також фразеологічні інновації, які до цього часу не були зафіксовані в польських та українських фразеологічних словниках.

Детальніше >>>

Наукові події

Граматичні читання – Х

Міжнародна науково-теоретична конференція «Граматичні читання – Х»
 

16-17 квітня 2019 року кафедра загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології та кафедра української мови Донецького національного університету імені Василя Стуса, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Інститут української мови НАН України, Український мовно-інформаційний фонд НАН України, кафедра славістики Бєлградського університету, Познанський університет імені Адама Міцкевича, Університет Палацького в Оломоуці спільно проводять Міжнародну науково-теоретичну конференцію «Граматичні читання – Х».

Детальніше >>

СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО СЛОВНИКА

СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО СЛОВНИКА

13 вересня 2018 року в м. Києві об 11 годині ранку на Львівській площі біля Спеціалізованої книгарні «Словники України» розпочалося Свято українського словника. Свято українського словника – громадський захід, який традиційно проводиться з ініціативи учених-мовознавців Національної академії наук України щорічно, починаючи з 2006 року.

Концерт до свята Українського словника 2018

Детальніше >>

Нормативна база

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №156/2018

 

Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України

Указом передбачено затвердження цільової програми на 2018-2028 рр., спрямованої на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення єдиного культурного простору України та збереження цілісності культури.
Також йдеться про створення умов для забезпечення реалізації громадянами права на одержання інформації українською мовою, в тому числі через друковані засоби масової інформації, рекламу тощо.
https://www.president.gov.ua/documents/1562018-24258

ЛІНГВІСТИЧНИ ПОДІЇ

Термінологія і термінографія в Україні 2017


“ТЕРМІНОЛОГІЯ І ТЕРМІНОГРАФІЯ В УКРАЇНІ”

4–5 жовтня 2017 року в м. Хмельницькому в приміщенні Хмельницького національного університету відбувся розширений пленум Наукової ради “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” на тему “Термінологія і термінографія в Україні”.

Детальніше >>>


 

Термінологія і термінографія в Україні

21 вересня 2017 року на Львівській площі відбувся громадський щорічний захід Свято українського словника. Організатори: Український мовно-інформаційний фонд Національної академії наук України, Загальноукраїнський центр словникарства, Словникова комісія Міністерства освіти і науки України, Національний центр «Мала академія наук», ТОВ «Знання» України та книгарня «Словники України».

#Словники_України #UA_Dictionaries !


12 вересня 2017 року о 15.00 відбулося урочисте відкриття першого та єдиного в Україні Загальноукраїнського центру словникарства

На відкритті було представлено напрямки діяльності центру та основну продукцію Українського мовно-інформаційного фонду НАН України. Запрошуємо науковців, викладачів, студентів, вчителів, учнів шкіл для висловлення пропозицій та встановлення співпраці з Загальноукраїнським центром словникарства.

Детальніше >>>

ON-LINE  РЕСУРСИ

«Словники України on-line»

«Тлумачний словник української мови. Томи 1-9. (A-НАСТУ́КУВАТИ)»

ІНШІ ПРОЕКТИ >>>

організаційна структура

Директор - академік НАН України Широков Володимир Анатолійович

Заступник директора - кандидат філологічних наук, профeсор  Чумак Володимир Васильович

Вчений секретар - кандидат філологічних наук Заїка Наталія Михайлівна

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

СТАТТІ

Іспанські дзеркала української мовної та позамовної дійсності

М. О. Вакуленко

Є чимало подібного в Україні та Іспанії. Іспанці охоче відзначають, що наші країни порівнянні за територією, за населенням, навіть за корупційними схемами, які в недавньому минулому використовували чиновники для обкрадання населення обох країн.

Іспанія дуже неоднорідна за етнічним складом населення і його соціальним станом, і ця неоднорідність поширюється і на мови. У країні функціонують 5 мов: іспанська (кастельянська), галісійська, баскська, або евскера (euskera), каталанська, валенсійська. І шанобливе ставлення іспанців до кожної з цих мов помітне неозброєним оком

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

НАУКОВЕ ЖИТТЯ

Інтерв'ю президента Національної академії наук України академіка НАН України Бориса Євгеновича Патона

Джерело: газета "Голос України", №11 (6265), 22 січня 2016 року


Останнім часом багато говорять про неефективність
української науки. Скептикам порадимо порівняти
отримані результати з обсягами фінансування дослідницьких
установ. За цим показником наша наука —
одна з найефективніших у світі.

Детальніше >>>