Національна академія наук України відповідно до свого Статуту та «Методичних рекомендацій щодо особливостей обрання керівника державної наукової установи», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 998 «Деякі питання обрання та призначення керівника державної наукової установи», оголоcила конкурс на заміщення посади керівника Українського мовно-інформаційного фонду НАН України.
Згідно з п. 16 згаданих вище Методичних рекомендацій, а також для дотримання публічності та прозорості виборчого процесу оприлюднюємо передвиборчу програму кандидата на заміщення посади директора Українського мовно-інформаційного фонду НАН України.
Основним трендом сучасного етапу еволюції світу є перехід до інформаційного мережецентричного суспільства, яке характеризується вибуховим продукуванням інформації.
За даними відомої фірми IDC (International Data Corporation), ще в 2011 році загальний світовий обсяг створених і реплікованих людством даних склав більше 1,8 зеттабайт (18 трильйонів Гб). За прогнозами цієї ж фірми, обсяг даних буде як мінімум подвоюватися кожні два роки аж до 2020 року.
Опрацювати традиційними методами такі колосальні обсяги інформації неможливо. Необхідні нові методи, які базуються на досягненнях у галузі штучного інтелекту.
Оскільки переважний обсяг інформації в Мережі функціонує у природномовній формі, мова перетворилася на основний технологічний інструмент, що забезпечує взаємодію Людини з Мережею та Людини з Людиною через Мережу. Кожна держава, яка прагне зберегтися і розвинутися за сучасних умов жорсткої мережево-інформаційної конкуренції, повинна подбати про те, щоб її мова була достойно представлена в Мережі.
З викладеного випливає необхідність для України створення та розвитку власної високотехнологічної Національної системи лінгвістичних ресурсів та Національної лінгвістичної інфраструктури.
Ми вважаємо це завдання основним програмним завданням Українського мовно-інформаційного фонду НАН України на найближчі п’ять років.
Передумови створення Національної системи лінгвістичних ресурсів та Національної лінгвістичної інфраструктури
Передумовами щодо реалізації своїх програмних положень автор вважає власний науковий теоретичний та практичний доробок у галузі прикладної лінгвістики та лінгвістичної технології, науково-організаційний досвід, починаючи від заснування ним у 1991 році Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, а також здобутки нашої наукової школиприкладної та математичної лінгвістики і лінгвістичної технології, одержані протягом останніх 20 років.
Так, нами було створено теорію лексикографічних систем, яку за своїм логіко-лінгвістичним статусом можна прирівняти до теорії формальних граматик. Сформульовано теорію семантичних станів, яка становить базу для формалізованого опису широкого кола мовних явищ, об’єднуючи граматичний та лексикографічний різновиди опису мовної системи. Нами (разом з Т. П. Гуменюк) засновано програму зі створення серії українськомовних словників нового покоління – “Словники України”(на поточний момент вийшло понад 70 видань). Національну словникову базу Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, створену в Українському мовно-інформаційному фонді НАН України,рішенням Кабінету Міністрів України внесено до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання України. За нашою ініціативою та безпосередньою участю створено перший в Україні лінгвістичний корпус, який становить сучасну експериментальну основу для проведення фундаментальних мовознавчих досліджень та створення лексикографічних праць нового покоління. Нами засновано Український лінгвістичний портал (www.ulif.org.ua), розроблено концепцію Всеукраїнського лінгвістичного діалогу. Значним здобутком ми вважаємо створення та видання десяти версій першого повномасштабного українського електронного словника – Інтегрованої лексикографічної системи «Словники України», який за свідченням фахівців належить до числа найбільших лексикографічних об’єктів у світі.
Основні наукові результати з цих напрямів викладено нами у близько 300 наукових праць, у тому числі монографій “Інформаційна теорія лексикографічних систем” (1998 р.), “Феноменологія лексикографічних систем”
(2004 р.), “Дієслово в лексикографічній системі” (у співавт., 2004 р.), “Елементи лексикографії” (2005 р.), «Корпусна лінгвістика» (у співавт., 2005), «Лінгвістичнітатехнологічніосновитлумачноїлексикографії» (у співавт., 2010), «Комп’ютерна лексикографія» (2011), «Дані текстових корпусів у лінгвістичних дослідженнях» (у співавт.) (2015), «Язык. Информация. Система» (2017), «Граматичні системи: феноменологічний підхід» (у спвіавт.; у друці). Науковий керівник і співавтор тлумачного Словника української мови у 20 томах (дотепер вийшло друком 7 томів: перший том 2010 р., другий і третій томи 2012 р., четвертий том 2013 р., п’ятий том 2014 р., шостий том 2015 р., сьомий том
2016 р.), десяти видань Інтегрованої лексикографічної системи «Словники України» (2001-2010 рр.), співавтор Російсько-українсько-англійського словника з механіки (2008 р.), Українсько-російського та російсько-українського словника із зварювання. (електронне видання; 2008), Українсько-російсько-англійського словника зі зварювання (електронне видання; 2010); Українсько-російсько-англійського словника-довідника «Зварювання» (електронне видання; 2013); ряду авторських свідоцтв та понад 40 лінгвістичних технологій (віртуальних лексикографічних лабораторій, систем аналізу текстів, лінгвістичних корпусів: http://lcorp.ulif.org.ua).
Складники Національної системи лінгвістичних ресурсів та Національної лінгвістичної інфраструктури.
Виходячи з набутого досвіду, враховуючи стан відповідних робіт у світі та суспільні потреби України в лінгвістичних ресурсах, ми бачимо актуальними такі основні напрями досліджень і розробок та, відповідно, складники системи, що пропонується до створення протягом найближчих п’яти років:
-
Національна словникова база Українського мовно-інформаційного фонду НАН України: електронні та традиційні словники (значне розщирення та вдосконалення наявної бази);
-
Нова інформаційна технологія парсингу словників (переведення традиційної лексикографічної спадщини на рівень Віртуальних лексикографічних лабораторій);
-
Віртуальні лексикографічні лабораторії (зокрема, Віртуальні лексикографічна лабораторія «Словник української мови», «Етимологічний словник української мови», граматичні системи української, російської, німецької, іспанської, турецької та інших мов світу; дво- та багатомовні ВЛЛ);
-
Український національний лінгвістичний корпус та корпусні технології опрацювання мови;
-
Електронні системи опрацювання текстів. Системи машинного перекладу та міжмовної адаптації, анотування, реферування, інтелектуального пошуку;
-
Інтелектуальні концептографічні та онтографічні системи;
-
Система Національної термінології та термінографії;
-
Система логіко-лінгвістичної експертизи нормативно-правових актів.
-
Державний тезаурус України;
-
Інтелектуальні інтерфейси «людина-комп’ютер»;
-
Віртуальне середовище професійної взаємодії у лінгвістиці «Всеукраїнський лінгвістичний діалог».
Науково-організаційні заходи що створення Національної системи лінгвістичних ресурсів та Національної лінгвістичної інфраструктури.
Для досягнення поставленої мети необхідно здійснити ряд заходів, серед яких відзначимо:
1. Прийняття спільного рішення НАН України та МОН України «Про заходи щодо створення Національної системи лінгвістичних ресурсів та Національної лінгвістичної інфраструктури».
2. Визначити Український мовно-інформаційний фонд НАН України головною установою програми «Національна система лінгвістичних ресурсів та Національної лінгвістичної інфраструктури».
3. Увести до освітніх програм вищої школи України напрям «Лінгвістичні технології».
4. Спільним рішенням НАН України та МОН України утворити Спеціалізовану вчену раду зі спеціальності 10.02.21 «Структурна, прикладна та математична лінгвістика» для розгляду робіт на здобуття наукового ступеня доктора і кандидата фізико-математичних, технічних та філологічних наук. Організувати при Українському мовно-інформаційному фонді НАН України центр з підготовки спеціалістів найвищої кваліфікації зі спеціальності 10.02.21.
5. Перетворити Наукову раду «Інформація. Мова. Інтелект» при НАН України на відповідну спільну Наукову раду НАНУ та МОНУ.
6. Забезпечити ініціювання «Всеукраїнського лінгвістичного діалогу», на основі інформаційно-лінгвістичних та технологічних ресурсів Українського мовно-інформаційного фонду, Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова, Інституту телекомунікацій та глобального інформаційного простору, Національної бібліотеки України ім. В. М. Вернадського НАН України та за участю всіх основних університетів України.
7. Домогтися прийняття загальнодержавної програми «Національна система лінгвістичних ресурсів та Національна лінгвістична інфраструктура». Створення Національної системи лінгвістичних ресурсів та Національної лінгвістичної інфраструктури є найважливішим чинником інформаційної безпеки України і вимагає цільових рішень на рівні державного керівництва.
Основні положення Програми В. А. Широкова були викладені 10 березня 2017 р. на телевізійному каналі «Рада» в рамах інтерв’ю: «Технологічний статус мови в інформаційному суспільстві та завдання української держави щодо створення Національної системи лінгвістичних ресурсів України» і розміщені на нашому сайті.
Академік Національної академії наук України В. А. ШИРОКОВ
Завантажити PDF 
Український мовно-інформаційний фонд (разом з Інститутом мовознавства ім. О.О.Потебні) є співзасновником науково-теоретичного журналу "Мовознавство". Фонд є базовою організацією Наукової ради при Президії НАН України з проблем "Інформація. Мова. Інтелект".