ПОДІЇ

КОРИСТУЙТЕСЬ ДОСТОВІРНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ!

ШАНОВНІ КОРИСТУВАЧІ!

Вебсайти на кшталт goroh.pp.ua, sum.in.ua, slovnyk.me використовують електронні версії "Словника української мови" та "Словника української мови в 20 томах" неправомірно, не вказуючи авторів!

Зазначені джерела не є офіційними академічними виданнями, а, відповідно, можуть містити певні неточності.

"Словник української мови в 20 томах" укладається науковцями Українського мовно-інформаційного фонду НАН України та Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України відповідно до Державної програми розвитку Національної словникової бази України. На сьогодні видано друком 1-10 том (діапазон А - ОБМІЛЬ).

Електронні версії перших десяти томів тлумачного академічного "Словника української мови в 20 томах" доступні на сайтах:

sum20ua.com, services.ulif.org.ua/expl

Електронна версія усіх одинадцяти томів тлумачного академічного "Словника української мови" доступна на сайті Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України:

www.inmo.org.ua/sum.html

Звертаємо Вашу увагу, що за достовірність електронних версій Словників на усіх інших сайтах автори відповідальності не несуть.

БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ ТА КОРИСТУЙТЕСЯ ДОСТОВІРНИМИ АКАДЕМІЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ!


Круглий стіл «Бізнес – Університети»

круглий стіл Бізнес – Університети

До наукових партнерів Загальноукраїнського центру словникарства УМІФ НАН України (керівник Маргарита Надутенко) долучився Київський інститут бізнесу та технологій – підписано договір про науково-освітню співпрацю. У рамках співпраці 31 жовтня 2019 року в Київському інституті бізнесу та технологій відбувся круглий стіл «Бізнес – Університети», під час якого було презентовано актуальні тренди бізнес-освіти.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>


Орфографія. Новий український правопис

Загальноукраїнський центр словникарства Українського мовно-інформаційного фонду НАН України (в особі керівника – кандидата філологічних наук, наукового співробітника відділу лінгвістики, наукового співробітника Малої академії наук України, Надутенко Маргарити Володимирівни) та Київський інститут бізнесу та технологій (в особі завідувача кафедри комп’ютерних технологій Київського інституту бізнесу та технологій, кандидата економічних наук, доцента, Ставицького Олександра Вікторовича) запустили спільний пілотний проєкт «Тестування. «Орфографія. Новий український правопис».

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>


У КНУ імені Тараса Шевченка провели презентацію «Німецько-української юридичної бази даних». Захід було організовано 02 листопада 2018 року, співорганізаторами події виступили Науковий центр німецького права КНУ імені Тараса Шевченка, Громадська організація «Українсько-німецький правознавчий діалог» і німецькі організації-партнери Університету. Розробка програмного продукту стала можливою завдяки проведенню Українсько-німецького року мов 2017/2018.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>


Суми 2018. СумДПУ

Всеукраїнська науково-практична конференція «Інновації в освіті та педагогічна майстерність учителя-словесника»

25 жовтня 2018 року Український мовно-інформаційний фонд в особі Максима Надутенка та Маргарити Надутенко взяв активну участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інновації в освіті та педагогічна майстерність учителя-словесника». Науково-практичний формат конференції дозволив презентувати наукові надбання Українського мовно-інформаційного фонду для застосування у практичній роботі вчителя-словесника в умовах нової української школи.

Висловлюємо щиру подяку організаторам та учасникам конференції! Ми отримали величезне задоволення від спілкування з колегами з різних регіонів України.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>


Співпраця Загально-
українського центру словникарства та кафедри української мови Сумського державного педагогічного університету

12-13 вересня з нагоди Свята словника працівники Навчально-методичного кабінету української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені       А. С. Макаренка під керівництвом проф. Олени Семеног спільно із Загальноукраїнським центром словникарства Українського мовно-інформаційного фонду НАН України підготували книжкову виставку, на якій представлено різнопланові словники: Великий тлумачний словник української мови, Фразеологічний словник української мови, Етимологічний словник української мови, Орфоепічний словник української мови, Словник лінгвістичних термінів та багато ін.

Детальніше >>>


ПРОДУКЦІЯ

Українсько-російсько-англійський словник для фізиків

Українсько-російсько-англійський словник для фізиків UKRAINIAN- RUSSIAN- ENGLISH DICTIONARY FOR PHYSICISTS

Запропонований словник поряд із термінами та термінологічними словосполученнями з різних галузей фізики та споріднених дисциплін містить загальнонаукову лексику та дискурсивні конструкції, широко вживані в наукових текстах.
Словник призначено для наукових співробітників, перекладачів науково-технічної літератури, а також студентів, аспірантів та викладачів фізичних та інших природничих і технічних факультетів університетів.

Детальніше >>>


ВИЙШОВ ДЕВ'ЯТИЙ ТОМ СЛОВНИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

9 том Словника (МІЩАНИН - НАСТУ́КУВАТИ)

Словник української мови в 20 томах охоплює загальновживану лексику сучасної української літературної мови, поширені терміни, діалектизми, усталені словосполучення. Джерела, використані в словнику, відображають лексику текстів художньої літератури, починаючи з кінця XVIII століття до наших днів, Біблії, народної творчості, публіцистики, науково-популярних і наукових праць, мови засобів масової інформації та ін.

Словник розрахований на широке коло користувачів, усіх, кого цікавить українська мова.

Детальніше >>


Представлено унікальний шестимовний металургійний словник

Словник металургійних термінів (українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький

18 травня 2017 року в Київському будинку вчених НАН України відбулися презентація двотомного видання «Українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький словник металургійних термінів» і науковий семінар «Міжнародний «Українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький словник металургійних термінів» – співпраця без кордонів»

Словник металургійних термінів: У 2 т.: Українсько-грузинсько-російсько-англійсько-німецько-французький / Гол. наук. ред. Б.Є. Патон ; гол. ред. Г.В. Кашакашвілі ; НАН України, РАН, НАН Грузії, РАПН, Грузинський технічний ун-т. – 1 електрон. опт. диск
(DVD-ROM) – К. : Фенікс, 2014 −

......................................

Розроблено (спільно з Інститутом електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України) й видано на лазерних дисках накладом 1000 примірників перший електронний тлумачний «Українсько-російсько-англійський термінологічний словник-довідник «Зварювання» із розширеними семантичними та ілюстративними функціями.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

НАШІ ПОДІЇ

Практика студентів Київського інституту бізнесу та технологій

У травні 2017 року на базі Українського мовно-інформаційного фонду НАН України проходила практика студентів Київського інституту бізнесу та технологій під керівництвом кандидата технічних наук Максима Надутенка та кандидата економічних наук Олександра Ставицького. Студенти застосували здобуті знання на практиці та отримали неоціненний досвід для подальшої роботи.

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

ДОКУМЕНТИ

Концепція державної цільової національно-культурної науково-технічної програми розвитку національної словникової бази України на 2008 - 2015 роки 

УРОЧИСТА АКАДЕМІЯ «СВІТ ЛОВИВ МЕНЕ, ТА НЕ СПІЙМАВ…»

Урочиста академія до Дня народження Григорія Савича Сковороди 2019

3 грудня 2019 року в Будинку вчених Національної академії наук України відбувся масштабний науково-культурний захід –Урочиста академія «Світ ловив мене, та не спіймав…», який було проведено з нагоди 297-ої річниці від Дня народження Григорія Савича Сковороди.

Організаторами Урочистої академії «Світ ловив мене, та не спіймав…» виступили Національна академія наук України, Український фонд культури імені Бориса Олійника, Український мовно-інформаційний фонд НАН України  та Київський будинок учених НАН України.

У рамках заходу було відзначено Свято українського словника та проведено презентацію нової редакції «Українського правопису», схваленого Кабінетом Міністрів України (Постанова № 437 від 22 травня 2019 р.), спільним рішенням Президії Національної академії наук України (Протокол № 22/10 від 24 жовтня 2018 р.) і Колегії Міністерства освіти і науки України (Протокол № 10/4-13 від 24 жовтня 2018 р.), затвердженого Українською національною комісією з питань правопису (протокол № 5 від 22 жовтня 2018 р.).

Відкрив урочисту академію словами привітання та вітанням від президента Національної академії наук України академіка НАН України Бориса Євгеновича Патона віцепрезидент НАН України академік НАН України Сергій Іванович Пирожков:

Шановні колеги! Дорогі друзі!

Дозвольте щиро привітати вас – учасників Урочистої академії «Світ ловив мене, та не спіймав…», яка проводиться з нагоди 297-ої річниці від Дня народження Григорія Савича Сковороди!
Постать Григорія Сковороди, мислителя, філософа, просвітителя і духовно вільної людини, уособлює кращі риси українського народу – потяг до знань, повагу до науки, волелюбність і толерантність.

Мені приємно зауважити, що в рамках сьогоднішнього заходу ми відзначаємо Свято українського словника та проводимо презентацію нової редакції Українського правопису, здійсненої фахівцями Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України.
Бажаю всім учасникам Урочистої академії «Світ ловив мене, та не спіймав…» міцного здоров’я і творчої наснаги для здійснення ваших найсміливіших задумів на благо рідної України!


З повагою,
Президент Національної академії наук України 
академік НАН України Б. Є. ПАТОН

Київ, 3 грудня 2019 року                                   


Духовний гімн України «Боже, великий, єдиний!» (слова Олександра Кониського, музика Миколи Лисенка) надихнула учасників заходу на творчий вечір. Академік Володимир Широков оголосив вступне слово, наукова співробітниця Українського мовно-інформаційного фонду НАН України Маргарита Надутенко ознайомила з програмою заходу.

Друга частина заходу – Свято українського словника – була присвячена презентації паперових та електронних словників Українського мовно-інформаційного фонду, з якими можна було ознайомитися на виставці та під час презентації. Сергій Панченко – один із засновників Свята українського словника, розповів про історію виникнення та традицію цього Свята.

«Презентація нової редакції «Українського правопису» була третьою частиною Урочистої академії. Співголова Української національної комісії з питань правопису професор Максим Стріха, голова робочої групи з укладання Нової редакції член-кореспондент НАН України Світлана Єрмоленко та члени робочої групи з укладання нової редакції Правопису Анатолій Загнітко та Богдан Ажнюк презентували авторизоване видання Українського правопису 2019 року, наголосивши на його високих наукових стандартах та важливості для українського суспільства.

Четверту частину заходу «Літературно-пісенна композиція «Сад божественних пісень» Григорія Сковороди» (автор сценарію Віра Мельник) виконали дуети «Сестри Галина та Людмила Турчак» і «Простір музики» (Ігор Якубовський та Сергій Мороз),  зачарувавши гостей Урочистої академії глибокою філософією та неповторною поетикою великого українського мислителя, думки якого через майже три сотні років надзвичайно актуально звучать і сьогодні. Дякуємо авторам музики Володимиру Широкову, Ігорю Якубовському та Сергію Морозу за чарівні мелодії!

П’ятою, заключною, частиною заходу стало прийняття Звернення учасників Урочистої академії до керівників України:

ЗВЕРНЕННЯ
УЧАСНИКІВ УРОЧИСТОЇ АКАДЕМІЇ

«СВІТ ЛОВИВ МЕНЕ, ТА НЕ СПІЙМАВ…»

ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ В. О. ЗЕЛЕНСЬКОГО,

ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРА УКРАЇНИ О. В. ГОНЧАРУКА,

ГОЛОВИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Д. О. РАЗУМКОВА

 

ВЕЛЬМИШАНОВНІ

ВОЛОДИМИРЕ ОЛЕКСАНДРОВИЧУ,

ОЛЕКСІЮ ВАЛЕРІЙОВИЧУ,

ДМИТРЕ ОЛЕКСАНДРОВИЧУ!

Ми, учасники Урочистої Академії «Світ ловив мене, та не спіймав…», яка відбулася з нагоди Дня народження Григорія Савича Сковороди3 грудня  2019 року в Будинку вчених НАН України, звертаємося до вас – вищих керівників Української Держави, щоб наголосити на важливості гуманітарних та духовних напрямів нашого народного розвитку на сучасному, надзвичайно бурхливому етапі буття світової цивілізації.

Питання мови та культури в сучасному світі набувають все більшої ваги та значення. Крім суто гуманітарного, мова все виразніше перетворюється на технологічний чинник, який має дуже великий  вплив на розвиток цифрової мереже-центричної цивілізації, стає фактором не лише культури, але й національної безпеки.

В Україні зусиллями провідних учених і фахівців створено засади національної словникової бази, яка вже зараз має статус наукового об’єкта, що є національним надбанням України. Сформульовано концепцію Всеукраїнського лінгвістичного діалогу, покликаного забезпечити безконфліктне розв’язання мовних проблем.

Але необхідно зробити подальші кроки в напрямі рішучого піднесення рівня інтелектуалізації інформаційних систем, прогресу в галузі створення сучасних високо-ефективних засобів і технологій опрацювання природномовної інформації, інтеграції до світового мовно-інформаційного простору.

Впевнені, що майбутнє України як авторитетної і поважаної висококультурної держави буде визначатися рівнем опанування українцями передових технологій,
передусім – лінгвістичних.

Звертаємося до Вас, шановні керівники Української Держави, із закликом:

–        Будьмо гідними пам’яті великого українського просвітителя-філософа Григорія Сковороди!

–        Просимо вас – вищих керівників Української Держави вжити рішучих та ефективних заходів у галузі розвитку високоінтелектуальних лінгвістичних технологій, які є запорукою модерної цивілізаційної еволюції України!

ПРОПОЗИЦІЇ
УЧАСНИКІВ УРОЧИСТОЇ АКАДЕМІЇ

«СВІТ ЛОВИВ МЕНЕ,ТА НЕ СПІЙМАВ…»

м. Київ, 3 грудня 2019 року

1.  Затвердити і реалізувати на державному рівні комплекс заходів на період 2020-2022 рр. з метою достойного відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди (3 грудня 1722 р.).

2.  Внести зміни до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» в частині юрисдикції та повноважень Національної комісії зі стандартів державної мови. З метою забезпечення належного наукового та методичного рівня роботи підпорядкувати Національну комісію зі стандартів державної мови Національній академії наук України і ввести її до структури Академії.

3. З метою забезпечення сучасного інформаційного рівня державної роботи в Україні вважати за необхідне створення системи логіко-лінгвістичної експертизи нормативно-правової бази України. Вважати першочерговими завданнями української держави, найважливішими аспектами її цифрової трансформації (цифровізації) створення Лінгвістичного корпусу нормативно-правової бази України та Державного тезаурусу України як неперервно еволюціонуючої лексикографічної системи – максимально повного семантичного лексикону мовних одиниць, що функціонують у нормативно-правових актах України. З метою реалізації цих завдань на належному науково-технологічному рівні створити в системі Національної академії наук України Інститут лінгвістичної експертизи нормативно-правової бази.

4. Заснувати на державному рівні систему громадської та наукової  взаємодії – «Всеукраїнський лінгвістичний діалог» як розподілену соціально-професійну мережу суб’єктів та об’єктів національного мовно-інформаційного процесу із включенням до нього сучасних віртуалізованих інструментів лінгвістичного дослідження, лінгвістичних ресурсів та лінгвістичної інфраструктури.

Урочиста академія майстерно поєднала презентацію наукових досягнень та літературно-пісенні композиції, які мають особливе звучання для сучасної України.

Щиро дякуємо усім учасникам Урочистої академії
«Світ ловив мене, та не спіймав…» з нагоди 297-ої річниці
від Дня народження Григорія Сковороди!
До нових науково-творчих зустрічей у теплому та затишному товаристві талановитих науковців та діячів культури!

 

Наукові події

ХІІІ Міжнародний науково-теоретичний і навчально-прикладний семінар «ЛІНГВІСТ-ПРОГРАМІСТ»

 14 – 18 травня 2020 р.

Детальніше >>


Програма пленуму наукова координаційна рада “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності”

 

Детальніше >>


Граматичні читання – Х

Міжнародна науково-теоретична конференція «Граматичні читання – Х»
 

16-17 квітня 2019 року кафедра загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології та кафедра української мови Донецького національного університету імені Василя Стуса, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Інститут української мови НАН України, Український мовно-інформаційний фонд НАН України, кафедра славістики Бєлградського університету, Познанський університет імені Адама Міцкевича, Університет Палацького в Оломоуці спільно проводять Міжнародну науково-теоретичну конференцію «Граматичні читання – Х».

Детальніше >>

Вітання іменинникам

Найкращі вітання для старшого наукового співробітника відділу інформатики Українського мовно-інформаційного фонду НАН України канд. фіз.-мат. наук Юрія Вальтеровича Леонтьєва!

Сердечно вітаємо із Ювілеєм Вас, дорогий та шановний Юрію Вальтеровичу!

Дякуємо, що Ви з нами! Ви завжди вирізняєтеся професіоналізмом, розважливістю, спокоєм та гумором,  створюючи навколо себе саме ту атмосферу, яка так потрібна всім нам. Також Ви чудовий менеджер і організатор, завдяки якому всі наші видавничі процеси проходять чітко і злагоджено.

Тож прийміть від нас,  дорогий Юрію Вальтеровичу, найщиріші побажання життєвої наснаги, щастя, радості, миру, процвітання, здійснення мрій і бажань! Многая літа!

КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ

Лінгвістично-інформаційні студії: Корпусна та когнітивна лінгвістика


 

Вихід друком Лексикона польської та української активної фразеології є надзвичайно важливим явищем у сучасній славістиці. Лексикон є першою працею в історії польської та української лексикографії, яка репрезентує семантичні відповідності польських і українських фразеологічних одиниць. Такі мовні одиниці серед інших типів словосполучень вирізняються своєю складною семантикою, дуже орієнтованою на національну мовну картину світу. Перевагою Лексикона є те, що до його реєстру ввійшли найпоширеніші в сучасній мові фразеологізми, а також фразеологічні інновації, які до цього часу не були зафіксовані в польських та українських фразеологічних словниках.

Детальніше >>>

СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО СЛОВНИКА

СВЯТО УКРАЇНСЬКОГО СЛОВНИКА

13 вересня 2018 року в м. Києві об 11 годині ранку на Львівській площі біля Спеціалізованої книгарні «Словники України» розпочалося Свято українського словника. Свято українського словника – громадський захід, який традиційно проводиться з ініціативи учених-мовознавців Національної академії наук України щорічно, починаючи з 2006 року.

Концерт до свята Українського словника 2018

Детальніше >>

ЛІНГВІСТИЧНИ ПОДІЇ

Термінологія і термінографія в Україні 2017


“ТЕРМІНОЛОГІЯ І ТЕРМІНОГРАФІЯ В УКРАЇНІ”

4–5 жовтня 2017 року в м. Хмельницькому в приміщенні Хмельницького національного університету відбувся розширений пленум Наукової ради “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” на тему “Термінологія і термінографія в Україні”.

Детальніше >>>


 

Термінологія і термінографія в Україні

21 вересня 2017 року на Львівській площі відбувся громадський щорічний захід Свято українського словника. Організатори: Український мовно-інформаційний фонд Національної академії наук України, Загальноукраїнський центр словникарства, Словникова комісія Міністерства освіти і науки України, Національний центр «Мала академія наук», ТОВ «Знання» України та книгарня «Словники України».

#Словники_України #UA_Dictionaries !


12 вересня 2017 року о 15.00 відбулося урочисте відкриття першого та єдиного в Україні Загальноукраїнського центру словникарства

На відкритті було представлено напрямки діяльності центру та основну продукцію Українського мовно-інформаційного фонду НАН України. Запрошуємо науковців, викладачів, студентів, вчителів, учнів шкіл для висловлення пропозицій та встановлення співпраці з Загальноукраїнським центром словникарства.

Детальніше >>>

організаційна структура

Директор - академік НАН України Широков Володимир Анатолійович

Заступник директора - кандидат філологічних наук, профeсор  Чумак Володимир Васильович

Вчений секретар - кандидат філологічних наук Заїка Наталія Михайлівна

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

Нормативна база

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №156/2018

 

Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України

Указом передбачено затвердження цільової програми на 2018-2028 рр., спрямованої на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення єдиного культурного простору України та збереження цілісності культури.
Також йдеться про створення умов для забезпечення реалізації громадянами права на одержання інформації українською мовою, в тому числі через друковані засоби масової інформації, рекламу тощо.
https://www.president.gov.ua/documents/1562018-24258

СТАТТІ

Іспанські дзеркала української мовної та позамовної дійсності

М. О. Вакуленко

Є чимало подібного в Україні та Іспанії. Іспанці охоче відзначають, що наші країни порівнянні за територією, за населенням, навіть за корупційними схемами, які в недавньому минулому використовували чиновники для обкрадання населення обох країн.

Іспанія дуже неоднорідна за етнічним складом населення і його соціальним станом, і ця неоднорідність поширюється і на мови. У країні функціонують 5 мов: іспанська (кастельянська), галісійська, баскська, або евскера (euskera), каталанська, валенсійська. І шанобливе ставлення іспанців до кожної з цих мов помітне неозброєним оком

ДЕТАЛЬНІШЕ >>>

НАУКОВЕ ЖИТТЯ

Інтерв'ю президента Національної академії наук України академіка НАН України Бориса Євгеновича Патона

Джерело: газета "Голос України", №11 (6265), 22 січня 2016 року


Останнім часом багато говорять про неефективність
української науки. Скептикам порадимо порівняти
отримані результати з обсягами фінансування дослідницьких
установ. За цим показником наша наука —
одна з найефективніших у світі.

Детальніше >>>